Ексклюзиви
Пʼятниця, 18 вересня 2020 12:51

Ахтем Сеїтаблаєв став лауреатом премії Василя Стуса

Ахтем Сеїтаблаєв став лауреатом премії Василя Стуса
Ахтем Сеїтаблаєв отримав премію імені Василя Стуса. Нагороду вручили у музеї Тараса Шевченка в Києві. Фото: facebook.com

Режисер 47-річний Ахтем Сеїтаблаєв став лауреатом премії ім. Василя Стуса. З 1989-го її вручають митцям за внесок в українську культуру й стійкість громадянської позиції.

— Ахтем зробив великий внесок у справу нейтралізації негативної пропаганди проти кримськотатарського народу, що практикувалося десятиріччя. Як у царській, так і в Радянській Росії. Продовжується нині в путінській державі. Іноді побутує і в незалежній Україні, — каже лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, 76 років, під час урочистостей у столичному музеї Тараса Шевченка.

— Після окупації Крим змушені були залишити понад 30 тисяч кримських татар. І це продовжується. Люди, які опинилися в материковій частині, поводяться по-різному. Більша частина не бере активної участі в політично-суспільному житті України. Не дають інтерв'ю про ситуацію в окупованому Криму, бо регулярно їздять туди. Побоюються, що їх можуть арештувати на кордоні, репресують батьків. У Ахтема, як у Джамали чи Аліма Алієва, теж є родичі. Але вони відкрито говорять про звірячу сутність окупантів. Батько Ахтема — Шевкет — мій одноліток. Ветеран кримськотатарського руху, який піддавався репресіям у радянські роки. Він пишається своїм сином. Ці люди живуть не сьогоднішній днем, а з думками про майбутнє.

— Я народився в Узбекистані, в місті Янгіюль біля Ташкента, — говорить Сеїтаблаєв. — У п'ятому класі на уроці історії вчитель розповідав про визволення Криму від нацистів. Сказав, можливо, це сталося б із набагато меншою кров'ю, якби не тотальна зрада кримських татар. Я не міг зрозуміти, чому мій дід зрадник, бо в дитинстві грався його бойовими нагородами. В чому винні мої батьки і кого могли зрадити, коли їх депортували в 3–4-річному віці. Ми в класі голосили, виказувати невдоволення. Той учитель у нас вже не викладав історію. Мріяв зняти кіно про депортацію. Знав, що співвітчизники чекають на цю стрічку. Півтори тисячі людей, які пережили вигнання з рідної землі 1944-го, взяли участь у зйомках "Хайтарми". Вони не актори масових сцен, а справжні виконавці головних ролей. Зробили все, щоб ця стрічка відбулася. Так само було страшно з "Кіборгами". Розумів, що фільм дивитимуться воїни, волонтери, вчителі, лікарі. Три роки тому не повірив, коли мене запросили грати роль Василя Стуса в короткому метрі Олександра Стеколенка "Нескорені. Василь Стус". 2016 року за цю роль отримав премію "Телетріумф".

Майже нічого не знав про Василя Стуса, доки не приїхав в Україну і не познайомився з людьми, які стали вчителями по життю і професії. Це надзвичайне враження — звідки було стільки сміливості й мужності у Стуса не зламатися під молохом радянської влади, про який я багато і добре знав. Гадаю, він вірив у те, що врешті-решт відбудеться незалежна Україна. Вірив, що не один, що поруч є люди, які розділяють його думки, біль, мрію. Це важливо. Дякую Стусу за його життя, творчість, мужність і приклад справжньої людини.

19 листопада в український прокат вийде фільм Ахтема Сеїтаблаєва "Номери" за п'єсою Олега Сенцова. В театрі режисер працює над виставою "Лісова пісня" за Лесею Українкою кримськотатарською мовою.

Зараз ви читаєте новину «Ахтем Сеїтаблаєв став лауреатом премії Василя Стуса». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі