Вівторок, 14 листопада 2017 12:33

Моду на українські пісні породив Майдан. Запровадження квот – відповідало очікуванням часу

Переспівали майже всього Івана Франка, Тараса Шевченка, Ліну Костенко

Із 8 листопада 30 відсотків пісень на радіо мають бути українською.

Рік тому прийняли закон, за яким кожна четверта композиція в ефірі мала звучати державною мовою. З осені 2018-го квоти збільшать до 35 відсотків. До їхнього запровадження в ефірі лунало майже 5 відсотків україномовних творів.

Про підсумки першого року дії квот розповідають директор радіостанції "Країна ФМ" Роман ДАВИДОВ, музикант Денис БЛОЩИНСЬКИЙ і громадський діяч Сергій ОСНАЧ

Автор: amazonaws.com
  Київський поп-рок-гурт ”Антитіла” 2008-го визнали ”Найкращим дебютом року”, за результатами опитування радіостанції ”Джем-ФМ”. Музичний колектив потрапив до презентаційного збірника ”Мистецький Олімп України 2008–2009” за збереження українського мелосу в сучасному молодіжному та естрадному мистецтві
Київський поп-рок-гурт ”Антитіла” 2008-го визнали ”Найкращим дебютом року”, за результатами опитування радіостанції ”Джем-ФМ”. Музичний колектив потрапив до презентаційного збірника ”Мистецький Олімп України 2008–2009” за збереження українського мелосу в сучасному молодіжному та естрадному мистецтві

Роман ДАВИДОВ, 38 років, програмний директор радіостанції "Країна ФМ":

– Зараз переживаємо ренесанс україномовної пісні. Коли музикант пропонує свої композиції директору чи музичному редактору радіостанції, перше запитання: "Якою мовою?" Російською – тонни матеріалу. Українською можуть узяти, не слухавши. Потім, залежно від формату, музичного саунд-коду, якості, визначають подальшу долю пісні. Слухачі дізналися про багатьох молодих і перспективних виконавців.

Станціям із нішовим форматом складніше добувати матеріал. Танцювальні радіо знайшли вихід. Запрошують вокаліста переспівати український хіт і накладають музичну доріжку в модних ритмах. Спершу це виглядало куцо, зараз уже краще.

Якщо поставити за мету, то можна повністю витіснити російськомовний продукт. Але слухачі за 40 так само, як люблять комедії Леоніда Гайдая, хочуть чути на радіо шлягери своєї молодості. Не треба їм насильно насаджувати "Океан Ельзи" замість Алли Пугачової. Українізація розрахована на молодь.

До 2014-го в Київ приїжджала записуватися третина російського шоу-бізнесу. Бо тут дешевше, якісніше й креативніше. Зараз студії-продакшени, автори працюють лише з вітчизняним контентом – україномовним і російськомовним. Виконавців стало більше. Їм треба втиснутися в чергу, щоб записатись.

Якість україномовного музичного продукту – це інше питання. Мелодії, звук – європейської якості. З лірикою складніше. У багатьох авторів текстів кульгає рима, недостатній словниковий запас, погано використовують молодіжний сленг, гру слів.

Щодня отримуємо десятки пісень. Уже не беремо матеріал, на який погоджувалися торік. Переспівали майже всього Івана Франка, Тараса Шевченка, Ліну Костенко. Але досі немає україномовного віршомаза, подібного до Потапа. Коли гра слів в одному-двох рядках робить твір хітом.

Серед тем на першому місці – кохання. Є чимало патріотичних пісень.

Коли запускали станцію, просили артистів давати пісні із життєствердним посилом, темпом середнім і вищим, у мажорі. Це не має бути скажений сміх, але про страждання й нещасну долю слухати не хочеться. Гурт "Фіолет" мав переважно сумні мотиви. А цього року випустив драйвові сингли – "Романтика" і "П'яні мости".

Дзідзьо зайняв гумористичну нішу Вєрки Cердючки. В цьому напрямку працює і "ТіК". Чимало музикантів роблять народно-модний фолк: гурти Big Boss, GONTA, Panivalkova, Selfy, Rock-H, "Вільна каса". Нову хвилю популярності осідлав гурт "The ВЙО".

За останній рік став відомий рок-гурт "Без обмежень". Засвітилися Іван Наві та Sonya Kay, які виконують танцювальну музику. Заговорили про "Сальто назад". Гурт "Один у каное" був завжди андеграундом зі специфічною аудиторією. Це розумна музика для вузької тусовки. Але тепер кругом крутять їхні "Човен" і "Пообіцяй мені". У рок-музиці цікаві "Навколо кола", в лаунджі – Mari Cheba. Гурт "Женя і Катя"почуєте на всіх станціях. Проста музика, але приємна і зрозуміла.

Музичний редактор собі не ворог. Якщо ставитиме тільки Ірину Білик чи "Океан Ельзи", його станцію одразу перемикатимуть. Музична індустрія завжди потребує нового.

Автор: facebook.com
  Музикант Денис Блощинський – один з організаторів проекту ”Iдентифікація”. Його учасники – Pianoбой, СКАЙ, Brunettes Shoot Blondes, MARU, Epolets, ALLOISE, Zapaska, Monochromea, OT VINTA, Nesprosta, ”Правиця” – записали композиції на вірші поетів зі шкільної програми з української літератури
Музикант Денис Блощинський – один з організаторів проекту ”Iдентифікація”. Його учасники – Pianoбой, СКАЙ, Brunettes Shoot Blondes, MARU, Epolets, ALLOISE, Zapaska, Monochromea, OT VINTA, Nesprosta, ”Правиця” – записали композиції на вірші поетів зі шкільної програми з української літератури

Денис БЛОЩИНСЬКИЙ, 38 років, музикант, лідер гурту Nesprosta:

– За кількістю нових виконавців в ефірах станції можна бачити, хто з музичних редакторів не лінується – ходить на концерти, риється в інтернеті. Поки що немає моди на нові українські імена. Але за рік-півтора ситуація зміниться.

Багато гуртів, що виконували пісні російською чи англійською, тепер намагаються писати українською. Наприклад, криворіжці Brunettes Shoot Blondes (наприкінці 2014 року їхній кліп Knock Knock за чотири місяці зібрав понад 6 млн переглядів у YouTube. – Країна) беруть участь у проекті "Ідентифікація". Вони мають лише англомовний репертуар. Ми запропонували обрати вірш із шкільної програми української літератури й на нього створити пісню. Для них таке було вперше. Це заслуга не квотування, а тренду на українське, що поширюється.

Моду на українські пісні породив Майдан. Запровадження квот – відповідало очікуванням часу. Події в країні допомагають формувати цю моду.

Суспільство почало ставити невластиві раніше запитання. Хто ми є? Куди йдемо? Навіщо? Вони пов'язані із самоідентифікацією – розумінням себе та світу і взаємовпливу цих речей. У музичних творах з'являються теми із сьогодення. Наприклад, спільна пісня "Злива" – гурту "Бумбокс" і Джамали. Та ж історія з учителькою, яка переклала пісню "Родина" Pianoбой. Тепер лідер цього гурту Дмитро Шуров виконує її українською. В останньому альбомі гурту O.Torvald є кілька таких пісень. Схожа тематика у гуртів "Антитіла" й "Один у каное". З молодих виконавців цю тему зачіпає гурт "Патроничі".

П'ять років тому тих, хто співав про соціум, можна було перелічити на пальцях: "Тартак", "Кому Вниз", "Океан Ельзи" і ще три-чотири гурти, яким було не все одно, що відбувається в країні. Після оголошення 30-відсоткової квоти власники радіо­станцій почнуть шукати цікавий продукт. Незабаром зрозуміємо, що в країні є сотні талановитих гуртів, які варто почути.

Сергій ОСНАЧ, 37 років, громадський діяч:

– Радійники дуже опиралися закону про квоти. На засіданнях робочої групи заявляли, що українську музику ніхто не слухатиме. Що вона вб'є їхній бізнес. Російськомовні співаки переживали, що їх менше крутитимуть на радіо.

Справжня причина опору радійників – прірва між ними й Україною. Нам в очі казали принизливі речі: "Ваша музика непрофесійна". Ніби мова впливає на якість виконання. Одна з представниць радіо говорила на засіданні: "Наприклад, я захочу створити класичне академічне радіо. То що, мені весь день крутити "Ніч яка місячна"?" Тобто люди не знають, що академічної музики українською мовою існує багато. Ті ж опери Семена Гулака-Артемовського, Миколи Лисенка, твори Кирила Стеценка, Якова Степового.

Читав недавні інтерв'ю наших опонентів. Тепер кажуть, що знайшли українську музику і це, виявляється, було не так страшно. Вони еволюціонують. Але прикрий сам факт, що медіа-бізнес контролюють далекі від українських реалій і потреб люди.

Реальна частка пісень українською на радіо перевищує 25 відсотків. За рахунок радіостанцій, що транслюють лише такі. Це доводить, що україномовної музики багато, а відмовки – вигадані. 15 радіостанцій оштрафували за порушення квоти. Решта – дотримуються їх.

Пісенні квоти – це елемент державної мовної політики. Зупинятися на цьому не можна. Треба запроваджувати європейські мовні норми в усіх сферах життя. Після століть утиску, які пережила українська, їй потрібна потужна державна протекція.

Франція, Польща, Португалія не потерпають від зовнішньої агресії. Однак зберігають квоти. Бо англомовна пісня з бізнесового погляду має переваги. Радіоменеджерам вигідніше взяти розкручений англомовний хіт, ніж ставити менш відомі пісні державною мовою. А ми воюємо з ворогом, який анексував частину нашої території і давно намагається знищити українську мову. Протистояти цьому доведеться довго.

Зараз ви читаєте новину «Моду на українські пісні породив Майдан. Запровадження квот – відповідало очікуванням часу». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі