У Франції вийшов комікс "Любов на Майдані". Присвячений українській Революції гідності. Перший том видання має назву "Олена".
Лютий 2014 року. На київському Майдані "беркутівець" Богдан намагається знайти свою дівчину – студентку Олену. Вона вчиться на політолога, долучилася до протесту, за сюжетом.
Про місце мальованих історій у французькій культурі розповідає Ярослав МІШЕНОВ, 41 рік, засновник і директор видавництва коміксів Vovkulaka
– Сценарист Орельєн Дюкудре не вперше пише про Україну. 2017 року вони з тим самим художником Крістофом Алієлом підготували комікс "Собаки Прип'яті" – про наслідки Чорнобильської катастрофи. Розповідає про мисливців, які за кілька тижнів після аварії вирушають у зону відчуження для винищення заражених радіацією тварин. У підвалах міста знаходять дітей, які пережили катастрофу.
Дюкудре – економіст за освітою, журналіст за фахом. Активно цікавиться історією та сучасністю Східної Європи. Писав про війни в Боснії та Чечні. Його остання робота, що вийшла у Франції, – комікс "Табір Путіна". Розповідає про російський літній табір, де дітей вчать бути вірними захисниками Росії від так званих зовнішніх ворогів – українців, чеченців, європейців. Головна героїня Катюша сподівається перемогти в усіх змаганнях, щоб виграти особисту зустріч із Володимиром Путіним. Ця історія – зухвала сатира на політику й ідеологію РФ.
Французькі критики позитивно оцінюють комікс "Любов на Майдані". Кажуть, він цікавий складним сюжетом, а автор розбирається в темі. Хоча французи не знаються добре на нашій історії. Дехто називає Майдан 2013–2014 років помаранчевою революцією.
Важко запобігти тому, що події у творі ризикують бути викривлені. Для максимальної вірогідності сценарій коміксу "Любов на Майдані" мав би писати українець. Але для кожної країни важливі свої акценти. Француз краще розуміє свою аудиторію. Отже, виходить суміш нашої історії та їхнього бачення.
Французький ринок мальованих історій у багато разів більший за наш книжковий. Найбільший у Європі та третій у світі, після американського та японського. Французи шукають цікаві контроверсійні сюжети поза межами своєї країни. Це звичайна практика.
Добре, що Україна з'являється в мистецьких творах на міжнародній арені – стає цікавою, набирає вплив. Це відбувається не лише через Майдан і війну з Росією, про що знають дедалі більше людей за кордоном. Ключовим чинником стало обмеження імпорту російських книжок. Українські видавці стали потужніші. Почали випускати різноманітнішу продукцію, брати більше ліцензій на Заході для видання перекладної літератури. Зокрема й коміксів, які почали активно розповсюджуватись у нас в останні пару років. Завдяки зацікавленості українських видавців європейці та американці стали уважніше дивитися на наш ринок, налагоджувати ділові стосунки, писати про нас. Тобто ініціативні українці, яким хочеться принести сюди частинку інших культур і видів мистецтва, прорубують шлях у Європу, відкривають Україну для світу.
Видавши "Любов на Майдані", французи випередили нас на нашому ж тематичному полі. Український комікс про Революцію гідності поки що в розробці. Ентузіасти працюють над ним третій рік. У нас це такий повільний процес, бо видавці не мають великих накладів і змоги платити авторам коміксів за роботу. Створення графічних історій – дороге задоволення. Дорожче за книжки. Навіть в ідеальних умовах зробити комікс у європейському форматі на 60 якісних сторінок – це щонайменше півроку праці. Собівартість такого проекту становить 400–500 євро за сторінку, які треба заплатити лише авторам. 60 сторінок – це 30 тисяч євро. У нас на комікс витрачати такі гроші ніхто не готовий. Це можливо хіба за якісь державні гранти. Ринок коміксів в Україні робить лише перший крок.
У Франції комікси давно стали одним з основних складників культури. Зародилися наприкінці XIX століття. Це логічний розвиток їхньої літературної та графічної спадщини з подальшим американським впливом після Другої світової війни. Спочатку це були маленькі історії на останніх сторінках газет. Ранні твори були розраховані переважно на дітей. Але вже в 1960-х аудиторія подорослішала. Комікси стали порушувати серйозні теми, їх почали читати люди будь-якого віку.
Комікси вивчають у французьких університетах, про них публікують ґрунтовні дослідження. Їхній ринок працює на три країни – Францію, Бельгію та франкомовну частину Швейцарії. Зазвичай видають графічні історії в палітурці форматом А4. Один том містить від 48 до 64 сторінок. Ціна здебільшого 13–14 євро – це вартість семи чашок кави. Якщо в нас наклад – від однієї до трьох тисяч примірників, то у французів – від п'яти до 10 тисяч. Хоча успішні старі франшизи можуть мати більший – понад 70 тисяч.
Один із найбільших хітів – космічна сага "Валеріан і Лорелін", яку видавали з 1967 року до 2010-го. Продали понад 10 мільйонів копій, переклали більш як 20 мовами. Твір вплинув на подальший розвиток фантастики. Зокрема на світові шедеври кіно "Зоряні війни" та "П'ятий елемент". 2017 року комікс екранізував Люк Бессон.
Найпопулярніший персонаж у Франції – Астерікс. Комікси про цього вигаданого галла (представник давніх кельтських племен, що населяли територію сучасної Франції, боролися з Римською імперією. – Країна) виходять із 1959 року. Перекладені понад ста мовами, навіть давньогрецькою. Продали 380 мільйонів копій. На основі історій про Астерікса зняли 10 мультфільмів і чотири стрічки.
Французькі комікси часто безкомпромісні й саркастичні. Є широкий асортимент еротичного коміксу, який у нас вважали б порнографічним. Один із найкультовіших митців – італійський художник Міло Манара, який працює на французький ринок. Його творам присвячують окремі виставки. Коли демонструють його роботи, зали заповнені вщерть. Манара активно використовує відомі сюжети майстрів Відродження.
Картинки монополізували інформацію
– Українська Революція гідності мене шокувала, – розповідає сценарист коміксу "Любов на Майдані" 46-річний Орельєн Дюкудре. – Зрозумів, що обов'язково маю про це написати. Я стежив за подіями по телебаченню. Мав відчуття, ніби дивлюся голлівудський фільм. Фото й відео були дуже разючі. Усі ці зосереджені обличчя, саморобне екіпірування, вогні. Ніби як "Шалений Макс" (австралійський бойовик-антиутопія, дія відбувається в недалекому майбутньому зі слабким законодавством і терором злочинців. – Країна), тільки не в пустелі, а у снігу.
Мене завжди цікавили революції Східної Європи. Я був дуже юний, коли 1989-го в Румунії повалили режим Ніколае Чаушеску. Почав усвідомлювати: усі ці доленосні події відбуваються зовсім близько.
Маю графічну цікавість до речей. Одразу відчув потенціал історії про людину на тлі глобальних зрушень. Вона перебуває в центрі конфлікту й не може більше нічого контролювати.
Дивився багато онлайн-репортажів, читав блоги. Хоча й був ризик отримати лише дуже європейське бачення історії. Ззовні ми не розуміли, що сталося. Насправді й досі остаточно не усвідомили. Зображення монополізували інформацію.
У створенні коміксу я спирався на документальний фільм Сергія Лозниці "Майдан", який дав надзвичайне занурення в цей період. Мені подобається документалістика, особливо та, яку знімають на Сході. Їхня повільність та естетика зачаровують. Пік напруженості й занурення досягається завдяки автентичному зображенню повсякденного життя, без зовнішніх ефектів.
Також я використовував книжку "Щоденник Майдану" Андрія Куркова, який описував Революцію гідності з центру подій.
Особисто не говорив із жодним свідком або учасником революції. Роблю так, щоб залишитися в царині художньої творчості. Прямі джерела дуже важливі. Але тоді є ризик потрапити в пастку надто великої кількості інформації. А акцент на художність дає можливість тримати дистанцію з реальністю. Навіть якщо межа іноді дуже тонка.
Зображення лежать в основі всього. Формують саме бажання розповісти історію. До того ж комікси дають змогу здійснити графічне вираження набагато дешевше, ніж зняти фільм. У нас немає бюджетного ліміту, тому можемо відтворити все максимально.
4 
35413
Коментарі