Після ухвалення Закону "Про засади мовної державної політики" українську вилучатимуть з усіх сфер життя, вважає науковець і громадський діяч 51-річний Максим Стріха.
— У суспільстві існував певний мовний компроміс, який улаштовував більшість громадян, — каже. — Він полягав у номінальному державному статусі української мови, у забезпеченні за нею певних обов'язкових сфер вживання, зокрема управління й освіти. При тому, що в більшості інших сфер життя мову віддавали на відкуп бажанню конкретних людей і ніяк не регламентували. Цю модель поламали.
Після підписання мовного закону ситуацією незадоволені значно більше людей. Влада дала підстави для суспільного конфлікту, який тепер буде дуже важко загасити. Він тлітиме, матиме потенціал вибуху, попри всю українську толерантність. Влада зробила справді страшну річ. Україна стає іншою, загрозливішою. Вона опинилася в зоні ризику. Очевидно, це входило в плани натхненників закону.
Які основні його загрози?
— З ліквідацією всіх без винятку нормативних документів, які гарантували вживання української бодай у якихось сферах, найближчими тижнями відбудеться лавиноподібне вимивання української мови. Наприклад, досі реклама була переважно україномовна, бо діяла стаття 6 закону про рекламу. Але її скасували. Звичайно, наші бізнесмени знають, що "русский язык лучше коммерциализируется", і полізуть писати рекламу російською. Буде вимито українську мову і з телебачення. Усе віддали на відкуп телекомпаніям. І якщо раніше керівники Першого національного мусили зважати, що має бути 75 процентів україномовної квоти, то зараз вони можуть вести, скажімо, російськомовні трансляції з Олімпіади, нічого не порушуючи. Українська мова зникне з кінодубляжу. На ринок запустять російський дубляж, що збагачуватиме Росію, а багатьох людей в Україні залишить без роботи.
Кажуть, українська вкорінилася в освіті.
— Вона дуже мінімізована в освіті на Сході та Півдні. Торік в Одесі скасували статус усіх українських шкіл. Цього року набір здійснювали суто за бажання батьків. Поки що вони ведуть дітей в українські класи — 52 відсотки проти 48. Але торік українських класів були дві третини. Влада каже, що кожен може говорити, як йому зручно. Тобто знати і вживати українську тепер в Україні необов'язково. Навіщо ж вести дітей до українських класів?
З україномовною освітою на Сході й Півдні станеться те саме, що сталося з білоруськомовною, де за батька Лукашенка вона фактично зникла. На всі міста Білорусі сьогодні перепадають 35 шкіл із білоруською мовою навчання, куди ходять менше 2 відсотків учнів. В Україні цифри будуть не такі разючі, але процес піде в цьому напрямку. Це дасть підстави москвоорієнтованим політикам говорити, що Україна є частиною "русского мира". Далі йтиметься про геостратегічну орієнтацію. Власне, ми і робимо зараз вибір між Європою і Росією.
Але на Заході люди як говорили українською, так і говоритимуть. А на Сході — російською.
— У Львові українська лишиться панівною. Хоча я не робитиму такі ж оптимістичні прогнози щодо Хмельницького, Вінниці, Чернігова. У тому ж Львові вже не можна буде подивитися фільми у дубляжі українською. Бо три україномовні області — не так багато, щоб для них робити україномовний дубляж. Мова буде позбавлена деяких своїх функцій.
Тобто небезпеки серйозні?
— Закон підлий. Він завдає ударів скрізь і дуже продумано. Міносвіти витисне із закону весь русифікаційний потенціал. Сподіватися, що влада триматиметься в межах якоїсь пристойності, не випадає.
2 
1
Коментарі
12