Дія мораторію на купівлю-продаж земель сільгосппризначення так і не закінчилася з настанням нового року. Заборона триватиме до набуття чинності двома законами: про державний земельний кадастр та про ринок земель. Уряд має подати їх проекти до парламенту.

Утім, усі потрібні для зняття мораторію законопроекти  Верховна Рада розглядала не раз. Причому закон про державний земельний кадастр парламент навіть ухвалив — ще у березні 2007-го. Але тоді вето на нього наклав президент Віктор Ющенко.

Тепер можна прогнозувати — необхідні документи таки ухвалять, і вони набудуть чинності. Цьому сприяє нинішній склад коаліції. До того ж на кону — мільярди гривень. Напевне, додатковим аргументом стануть перспективи нашого вступу до Світової організації торгівлі.

Отже, мораторій на продаж сільгоспугідь у його нинішньому вигляді довго не проіснує.

Із 27 мільйонів гектарів розпайованих земель понад половина знаходиться у власності пенсіонерів

Потужні бізнесмени та компанії вже до цього готуються.  Якщо кілька років тому сотні гектарів "гуляли" необробленими, то нині площ під бур"янами стає дедалі менше. Навіть у багатьох поліських районах, де землі не особливо родючі й зачеплені Чорнобилем, гектари орендують, обробляють і щось вирощують. Таким чином компанії намагаються наперед узяти під свій контроль якомога більше сільгоспугідь. Бо якщо ти вже орендуєш землю, то в тебе значно більше шансів її викупити, причому за мінімальною ціною. З другого боку, попит на гектари викликаний суттєвим ростом цін на сільгосппродукцію. Он зернові за рік подорожчали мало не вдвічі.

Масово необробленою земля залишається хіба що біля Києва та інших великих міст. Поблизу столиці вартість колишніх колгоспних та радгоспних гектарів наскільки велика, що їх вигідно купувати та перепродувати. Є зиск також вичікувати, доки лани вдасться перепрофілювати під якесь котеджне містечко чи готельно-розважальний комплекс. Хліборобська справа у цих місцинах відходить на задній план. І з запровадженням вільного ринку землі такі тенденції тільки посилюватимуться — сільгоспугіддя і в подальшому випадатимуть із сівозміни. Адже придбані за ринковою вартістю вони, при цільовому використанні, не окупляться й за 30 років.

Прихильники купівлі-продажу землі часто аргументують: мовляв, це величезний потенціал для інвестицій в агросектор. Але, за оцінками експертів, із 27 млн га розпайованих земель понад половина знаходиться у власності пенсіонерів. Навряд чи літня людина, отримавши після реформування колишнього колгоспу 2 га, продасть один з них і отримані кошти спрямує на вирощування сільгосппродукції на іншому. Гроші підуть на придбання квартири собі чи дітям або їхнє навчання, на операцію.

Натомість запровадження ринку землі вимиватиме на початковому етапі кошти з  сільгоспвиробництва. Адже керівникам сільгосппідприємств доведеться шукати гроші не лише для посівної та збирання врожаю, а й на викуп гектарів. Бо якщо вони не зроблять це самі, то прийде хтось із мішком грошей і землю перекупить.

×