Із перших днів при владі французький президент Ніколя Саркозі прагнув, аби кордони можливого подальшого розширення Європейського Союзу були визначені вже до грудня 2007 року. Себто — до саміту ЄС, що пройшов недавно в Лісабоні.
На ньому було підписано нову засадничу угоду Євросоюзу. Але бажаного для французького лідера параграфа про остаточну "територіальну базу" ЄС там немає.
Водночас Європейський Союз серйозно взявся вивчати питання своїх можливих нових членів та довічних сусідів. Одразу після саміту в Лісабоні було створено спеціальну експертну групу на високому рівні під проводом колишнього іспанського прем"єра Феліпе Гонзалеса. Двома його заступниками стали екс-президент Латвії Вайре Віке-Фрейберга та Йорке Олліла із Фінляндії, який очолює адміністративну раду компанії "Нокія".
Спільно з істориками, філософами, політологами, культурологами та іншими фахівцями ця група має обґрунтувати, зокрема, і перспективи вступу України до ЄС. А також можливості пристати до цієї міжнародної структури Хорватії, Сербії, Туреччини та інших імовірних кандидатів. Група Гонзалеса оприлюднить свої висновки не раніше завершення організаційної реформи Євросоюзу і ратифікації нової Лісабонської угоди парламентами всіх його 27 країн-членів. Себто через півтора-два роки або й навіть пізніше.
Країни-члени Євросоюзу не прагнуть надто тісної інтеграції
За цей час Україна могла б знайти потрібні аргументи та переконати представників європейської спільноти в доцільності свого членства в ЄС. Тим більше, що до влади знову повернулися сили, які мають імідж прозахідних.
— Юлія Тимошенко популярна на Заході, зокрема у Франції, — вважає викладач слов"янських цивілізацій в університеті Бордо Ольга Жіль, 35 років. — Її особистість — додатковий козир України під час переговорів з ЄС. Але не варто й надто перебільшувати роль особистісного фактора. Основним аргументом буде відповідність чітко виписаним критеріям членства в ЄС.
Отже, Україна має півтора-два роки для здійснення необхідних реформ. За цей час Європейський Союз також зміниться. У Лісабонській угоді передбачено запровадити посаду президента ЄС. Заплановано зміцнити спільну зовнішню політику, яку уособлюватиме Європейський представник із закордонних питань. Він відстоюватиме спільні інтереси країн ЄС під час переговорів із Китаєм, Росією, США, Індією та іншими економічно потужними країнами.
Водночас новий засадничий документ ЄС не є настільки амбіційним, як відкинутий 2005 року на референдумах у Франції та Нідерландах проект Європейської Конституції. Скасовано курс на створення федеральної європейської наддержави. І не йдеться про спільні європейські закони. На сучасному етапі країни-члени ЄС не прагнуть надто тісної інтеграції. Для України, яка йшла до свого суверенітету важким історичним шляхом, обережний темп також прийнятніший.
Тим часом група Гонзалеса вже отримала перший список тем для вивчення: боротьба за кращі енергетичні ринки, протидія світовому тероризму й глобальному потеплінню, наслідки міграції людей із бідних країн до багатих. Є також питання "регіональної європейської стабільності та добробуту". У цьому сенсі Євросоюз вивчатиме не лише ситуацію на власній території, але також в Україні та Туреччині. Присутність у переліку разом із Туреччиною надихає на обережні сподівання. Анкара вже кілька років веде з ЄС офіційні переговори про вступ, для України ж це дослідження дає додатковий шанс довести свою потрібність. Урядові Юлії Тимошенко залишається лише вправно скористатися сприятливою ситуацією.
2 
35413
Коментарі