На Майдані минулої суботи панував святковий настрій. Люди відзначали другу річницю початку події, що радикально змінила державу. Виступив президент, який твердо виконує волю Майдану і є моральним авторитетом нації. Оплесками люди зустрічали лідерів та депутатів правлячої коаліції. Адже завдяки успішно проведеним реформам суттєво викорінено корупцію, вдосконалено суди, прокуратуру, медицину, освіту й інше.
Звичайно, все це — фантазії. Так могло і мало б бути, і саме для цього Україна пройшла три виснажливі місяці революції та втратила понад сотню світлих людей. Однак реальність зараз не така.
На Майдані та поза ним минулими вихідними переважали не святкові, а протестні настрої.
Силовики перекрили значну частину вулиці Інститутської, аби президент Порошенко міг безперешкодно вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні. Їхніх убивць досі не покарано.
Активісти протестували біля київського офіса соратника Януковича, олігарха Ріната Ахметова. Він має нормальні стосунки з чинною владою і не бідує.
Поліція на кордоні з Кримом била кримських татар, які блокують постачання електроенергії до анексованого півострова і заважають поважним людям робити енергобізнес. Через це відбувся мітинг під президентською адміністрацією.
Затримано активіста Майдану і добровольця Сергія Бойка — "в'язати" подібних стало останніми місяцями традицією. Сотні людей прийшли під Печерський райсуд столиці вимагати його звільнення.
У Кривому Розі тисячі протестували проти фальсифікацій на виборах міського голови. Тут усе зійшлося докупи. Реванш "регіоналів", нереформованість та корумпованість покликаних забезпечити прозорий і чесний виборчий процес інституцій, квола реакція на події або імітація такої з боку Києва.
Як країна може справді змінитися, якщо люди при владі подібні до попередників за неефективністю та метою перебування у кріслах? Важко сьогодні знайти на це відповідь. Можливо, надії та перспективи дають саме протестні настрої, громадянська активність і небажання людей миритися зі зневагою Революції гідності та її вимог. Це те, що відрізняє сьогоднішню Україну від неї зразка 2005 року. Влада повинна боятися діяти проти інтересів суспільства. Відмовитися від тактики проведення точкових позитивних змін, що не набудуть критичної маси і не поховають залишену Януковичем систему. Добре розуміти, що в разі відмови наслідки будуть важкими — і для неї, і для всієї країни.
2 
1
Коментарі