Чому політикам так складно домовитися? Адже здоровий глузд має підказати, що не сваритися — це легше і, зрештою, дешевше, ніж воювати. А з побуту знаємо, що з сусідами краще жити у злагоді.

Та на відміну від тої ж математики, у політиці діють не абсолютні, а відносні цифри. Це в математиці двічі по два буде чотири, а три — більше, ніж два. У політиці інша логіка. Хто нині є переможцем дострокових парламентських виборів? Математик би відповів — Партія регіонів, адже це вона набрала найбільшу кількість голосів. Та всі політичні експерти сходяться на думці, що справжнім переможцем цих виборів є БЮТ. Бо разом з НУ-НС він теоретично може сформувати коаліцію більшості. Тому всупереч законам математики 34% в Партії регіонів є менше, ніж 30% БЮТу.

Проте зі створенням коаліції не все так просто. Хоча НУ-НС та БЮТ оголосили про її створення, чимало експертів та політиків сумніваються в здійсненні цього. Адже нині та сама логіка відносних цифр спрацьовує між можливими союзниками. Здавалося б, кому з коаліціантів буде погано від того, що Юлія Тимошенко стане прем"єром, а представник НУ-НС — спікером? Якби тут діяли закони математики та побуту, всі представники цих політичних сил вітали б таку домовленість. Однак чимало "нашоукраїнців" далекі від оптимізму. Їхня логіка інша — чи не стане прем"єрська трибуна для лідера БЮТу кращим стартовим майданчиком для майбутніх президентських виборів, ніж нинішні владні позиції "Нашої України" для їхнього кандидата? БЮТ та НУ-НС мають шанси позмагатися на майбутніх президентських перегонах, тому й зважають не стільки на те, що здобудуть у новому парламенті, а скільки отримають союзники-конкуренти.

34 відсотки в Партії регіонів є менше, ніж 30 відсотків БЮТу

Та це не лише для тих, хто називає себе демократами. Свого часу, отримавши з подачі Віктора Ющенка посаду прем"єра, Партія регіонів мала перспективи довгі роки керувати економікою країни. Для цього треба було лише погодитися на те, що президент відповідатиме за національну безпеку та зовнішню політику. Але "регіоналам" повноваження президента, без доброї волі якого Янукович не став би прем"єром, здалися завеликими. І вони почали довгу сагу перетягування повноважень, що закінчилася розпуском парламенту та фактичною втратою "регіоналами" влади. Якби ПР задовольнилася економікою, Янукович та його команда і надалі керували б Кабміном. Та їх турбувало інше — а раптом Ющенко отримає від цього союзу більше за них?..

Отже, для політиків важливо не лише те, що здобудуть вони, а скільки матиме політичний конкурент. І це стає вирішальним. Правило, що приписує жити з сусідами в злагоді, для них не працює. Радше інше: добре, це не коли у тебе на подвір"ї лад, а льох та стодола повні — а коли в сусіда хата горить.

×