Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко, 39 років, вважає, що домовленості між Ющенком і Януковичем так і не стали взаємозобов"язуючими і що "Нашій Україні" логічніше було б піти в опозицію.
Чи буде ефективним створюване Юлією Тимошенко міжфракційне опозиційне об"єднання?
— Без закону про опозицію юридичних наслідків це не матиме. Водночас якщо люди в парламенті об"єднуються на основі спільних опозиційних ідей і ставлять собі завдання протистояти антикризовій коаліції — це правильно і логічно. У будь-якому демократичному парламенті завжди є більшість і меншість.
Міжфракційне об"єднання на чолі з Тимошенко — це ще й сигнал особисто Ющенкові й "Нашій Україні". Мовляв, і для вас опозиційні двері відчинені. Адже недарма Тимошенко як голова об"єднання завбачливо залишила вакантними три посади своїх заступників.
"Наша Україна" до неї приєднається?
— Можливо, лише група Миколи Катеринчука. Решта скоріше заявить про окрему опозицію — щоб не приєднуватися до Тимошенко як молодші партнери. Проте ті й інші діятимуть більш-менш злагоджено, коли треба буде протистояти урядові Януковича.
Чи підсилила б міцна парламентська опозиція позицію Віктора Ющенка в його дедалі очевиднішому протистоянні з Віктором Януковичем?
— Зараз президент дуже зацікавлений в утворенні сильної, законодавчо забезпеченої опозиції до Партії регіонів. І Юлія Тимошенко стає в цьому природним союзником Ющенка. За принципом "ворог мого ворога — мій союзник". Бо в інших умовах, особливо з огляду на наступні президентські вибори, Тимошенко — природний конкурент Ющенка.
Президент спочатку хотів, щоб "Наша Україна" увійшла до коаліції з Партією регіонів і контролювала дії уряду зсередини. Але, судячи з останніх недружніх кроків "регіоналів", ця ідея стає все менш привабливою. Ющенка і "Нашу Україну" підштовхують до переходу в опозицію.
Однак не варто цього боятися. "Наша Україна" і в опозиції матиме чудовий механізм контролю за владою — вето президента на урядові законопроекти. А якщо вони таки підуть у коаліцію, то використовувати цей інструмент проти неї — а отже, й проти себе — буде практично неможливо. Крім того, в разі приєднання до нинішньої більшості партія президента відіграватиме другорядні ролі. Тому набагато логічніше й послідовніше було б, якби "Наша Україна" перейшла в опозицію. Це, крім іншого, зберегло б цілісність партії.
Що ви думаєте про поданий Юлією Тимошенко законопроект "Про опозицію"?
— Закон про опозицію потрібен однозначно. Він дасть певні гарантії для безперешкодної діяльності тих, хто не згоден із політикою влади й пропонує альтернативні шляхи розвитку держави.
Універсал більше зіграв на користь команди прем"єра
У законопроекті Тимошенко опозиція претендує на вироблення урядової політики. Але ж тоді це вже не опозиція! Їй слід надати насамперед механізми парламентського контролю. Посади голів ключових комітетів, право формувати порядок денний роботи парламенту, право виступів й співдоповідей з найважливіших питань.
Чи справді потрібен "тіньовий уряд"?
— У світі існування таких інституцій є результатом політичних традицій. Наприклад, у Великій Британії чи інших країнах, де діє британська модель парламентаризму — Канаді, Австралії.
У нас такого не було. Але якщо це буде інструмент публічної політики — то чому б і ні? Скажімо, виступає міністр, а "тіньовий" опонент дискутує з ним, висловлює свої погляди, підмічає недоліки. Це так чи інакше зменшить підкилимність, непрозорість урядової політики.
Дискусія навколо бюджету спроможна об"єднати незгодні з економічною політикою Януковича-Азарова сили?
— Так і станеться. Тут принципових розходжень між "Нашою Україною" і БЮТом немає. Адже вони спільно працювали в помаранчевому післяреволюційному уряді, починали виробляти ліберальний курс в економіці. Уряд Юрія Єханурова також не сильно від нього відходив.
Блокувати трибуни опоненти уряду навряд чи будуть. А от підштовхнути президента до накладення вето на закон про бюджет цілком здатні. Я вважаю, саме бюджетний процес проявить справжню силу опозиції, зцементує її. Не забуваймо, що нині, крім парламентської опозиції до Януковича, формується ще й позапарламентська.
Маєте на увазі Українську народну партію Юрія Костенка?
— Не тільки. Уже й Народна партія Володимира Литвина заявила про свій перехід в центристську опозицію. Прогресивні соціалісти Наталії Вітренко також уже не люблять Віктора Януковича. Усе це значно ускладнить життя прем"єру. Він говорив, що йому потрібна сильна опозиція — от тепер її й отримає.
Про що свідчить нинішнє протистояння між Ющенком і Януковичем?
— Воно підтверджує, що досягнуті раніше домовленості між ними не стали взаємно зобов"язуючими. Виявилося, що Універсал національної єдності більше зіграв на користь команди Януковича. Прикриваючись ним, вони просто вирішували власні тактичні завдання. Почалося з кадрових призначень. Потім історія з поверненням президентських указів. Зрештою, вони почали наступати на позиції Ющенка ще й через бюджет.
Бюджет фактично перекреслює програму президента "10 кроків назустріч людям?"
— Крок за кроком іде наступ на ключові її положення. Почали з урізання допомоги матерям при народженні дитини. А це ж — один із найкращих здобутків Ющенка як глави держави.
Як поводитиметься Віктор Ющенко в ситуації, коли "регіонали" його вже не просто не боятимуться, але й не поважатимуть інститут президента?
— Думаю, Віктор Андрійович уже відчув таке ставлення. Це підтверджують його останні кадрові призначення в секретаріаті й наміри посилити персональний склад Ради нацбезпеки і оборони. Президент готується до активної оборони й розробляє плани контрнаступу. Відбуватиметься повернення до чогось схожого на зразок адміністрації президента часів Медведчука. Звісно, в дещо цивілізованішій, м"якішій формі — але секретаріат буде готовим діяти жорстко й наполегливо, захищаючи інтереси президента. Це вимушений крок, на який Ющенка штовхають самі ж "регіонали".
4 
1
Коментарі
2