Як зробити сільського трудівника заможним, "ГПУ" розповів Владислав Атрошенко, керівник експертної комісії з питань агропромислового комплексу партії "Сильна Україна".
— Щоби підсобне господарство перетворилося на основне джерело доходів сільських сімей, потрібно на державному рівні впровадити програму зі стимулювання виробництва продукції з урахуванням якості ґрунтів та регіональних особливостей господарювання. Вона має забезпечити людям можливість отримати доступні кредити для купівлі засобів виробництва, насіннєвого матеріалу, племінної худоби тощо. Із урахуванням регіональної специфіки виробництва держава мала б встановити гарантовані закупівельні ціни, які враховують високу собівартість продукції. Тоді рентабельність селянського господарства зросте, і селянин почне заробляти на землі, а не шукатиме підробітку в місті.
Це вплине на добробут селян?
— Сільський житель рівняє свої статки до городянина. І зараз багато в чому не дотягує не лише за грошима. Стимулювання виробництва сільгосппродукції слід запровадити паралельно зі створенням привабливих умов її подальшої переробки. У світі постійно зростає попит на харчі, бо збільшується кількість населення, а клімат змінюється. Тому Україна повинна мати свою нішу в експорті продуктів харчування. У результаті виграє селянин, який отримуватиме реальну плату за свою продукцію. А якщо відновити на селі соціальну інфраструктуру, надавати сучасні послуги, тоді вдасться зупинити відтік із сіл робочих рук.
Чи прийнятна для України модель ведення сільського господарства, базована на сімейному фермерстві?
— Сімейні фермерські господарства зараз програють потужним агрофірмам, бо не в однакових умовах ведуть бізнес на землі. Тому варто подумати про запровадження важелів стримування для великого капіталу, скажімо, у формі обов"язкових соціальних навантажень. А малі господарства — стимулювати різним порядком оподаткування, дотацій тощо.
Чому державні програми підтримки фермерських господарств часто недоступні?
— Така ситуація склалася через відсутність політичної волі в реальних діях щодо зрушень у цих питаннях. Кожен аграрний міністр уряду створює свої програми і не встигає виконати їх. Бракує системного підходу. За майже 19 років було багато розмов про необхідність розвитку агропромислового комплексу, але до виконання декларацій політики не наблизилися й на крок. А селянин має бачити стабільну та прогнозовану позицію держави, що поширювала б на селі такі форми соціального капіталу, як кредитні спілки, виробничі товариства.
2 
1
Коментарі
1