Російський реп може зруйнувати Україну

Радянський Союз розвалив рок-н-рол. Така думка була популярна у 1990-ті. Погоджуюсь із цим. Як не розвалив, то допоміг.

Уся притомна радянська молодь виросла у 1950–1980 роки не на тій музиці, яку передавали по радіо й телевізору, а під закордонну. Її записували на магнітофони та розучували на гітарах, щоб потім грати на танцях. Удень ми були піонерами й комсомольцями, а ввечері слухали "бітлів" і "роллінгів". Це було у 1960-ті. У ­1970-х на зміну "бітлам" прийшли "цепеліни" та "саббати", АББА і "Боні-ем". У 1980-ті — італійська естрада й "Модерн токінг".

Удень ми клялися у вірності "делу коммунистической партии", а ввечері "торчали" під закордонні ритми. Тож коли комунізм почав розвалюватися, захищати його не було кому. Всі багаторічні клятви вмить забулися і тими, хто клявся, і тими, хто їх писав.

Історія повторюється. Вдень українські школярі співають на лінійці "Ще не вмерла…", а ввечері слухають російський реп із матюками. Коли вони справжні — вдень чи ввечері? Чи стануть на захист країни проти тих, під чиї матюки виросли та змужніли?

І не треба про мовні квоти на радіо. Це все в порожнечу. Винуваті в цьому не діти, які не хочуть слухати патріотичні пісні, а "торчать" під російські матюки. Дітей не обманеш — вони завжди відчувають, коли з ними щирі, а коли — ні. Дитина ніколи не повірить "патріоту", який, проголосивши офіційну промову українською, за мить переходить на російську. Це робить переважна більшість українських політиків, депутатів, артистів, телеведучих.

Діти шукають правди й щирості. Знаходять їх у брудних матюках російських реперів. Бо вони справді такі. І такими виростуть наші діти, доки їхні батьки вдягають вишиванку раз на рік і говорять рідною мовою лише коли без цього не можна.

Російський реп набагато страшніший для України, ніж був для СРСР американський рок-н-рол пів століття тому. Тому що Америка не збиралася на Радянський Союз нападати — він упав сам під їхню музику. Нинішні наші вороги не чекатимуть, доки Україна впаде сама під їхній реп із матюками. Вони допоможуть. Хто тоді стане на захист від них, окрім рокерів минулого століття?

Станеться це не завтра й не післязавтра. Слухаючи в юності "бітлів", ми теж не уявляли, що СРСР, чия музика була для нас чужа, врешті розвалиться. Але думати над цим слід уже тепер.

×