Народний депутат, член фракції Блоку Юлії Тимошенко Володимир Яворівський, 63 роки, каже, що БЮТ готується до повторних парламентських виборів і закликає їхати у Східну Україну.
Чи буде президент подавати до Верховної Ради кандидатуру Януковича на посаду прем"єра?
— За інформацією, якою я володію, він ще не визначився. Будемо чекати 24 липня. Якщо ж буде розпуск парламенту і дострокові вибори, тоді ми запрягаємося і починаємо працювати на сході України. Там ніколи ніхто не працював...
Кого ви маєте на увазі?
— Демократичні сили, помаранчеві.
Вони бояться туди їхати?
— Хтось боїться, хтось не хоче. Мовляв, ми у Західній і Центральній Україні наберемо достатньо голосів, щоб пройти у Верховну Раду. Але треба йти на схід. Ті люди не чули нас. Їх застрахали тим, що ми — з рогами, що тут усі — бандерівці, будуть проводити "насильственную украинизацию".
На радіопрограму "20 хвилин з Володимиром Яворівським" багато листів приходить зі сходу України?
— Дуже багато. Іноді з Донеччини приходять листи, що і з Західної України таких не було. Я віддаю їм перевагу. Мені дуже важливо побачити багатогранний образ Донбасу.
У центрі людей починають лякати "донецькими".
— Нам треба розвіяти цей міф. Ми сприймаємо Донбас як єдине ціле. Це неправильно. Для мене є два Донбаси. Перший — той, покритий вугільним пилом. 1989 року саме шахтарі сіли на майдані перед обкомом партії з касками. Це були перші протести проти системи. А сьогодні донецька влада їх посилає до Києва: "Идите и выбивайте себе зарплату!". Зарплату розікрали, а їх посилають сюди йти пішки.
Коренева система Донбасу є українською
А другий Донбас — це мафіозні структури, які підгорнули під себе край. Ця верхівка переконала шахтарів, щоб голосували за них. Нам треба йти до тих, пропахлих потом людей, які виходять із шахти.
Схоже на те, що прості донеччани люблять свою верхівку?
— Це вдало розкручене гасло: "наш, донецкий". Усі решта — чужаки: "бандеровцы, оранжевые, наколотые. А вот мы — донецкие!" Цей міф удалося приживити. Коли розпався Радянський Союз, для багатьох це була трагедія. Але тоді сепаратистських настроїв не було. Донбас не ставив питання: "Вы валите Союз, вы нас отрываете от России. Вот вам!". Це наводить на думку, що коренева система Донбасу є українською. Просто місцеві телеканали знаходяться під контролем Рината Ахметова. Вони з ранку до вечора розкручували ідею: "Вон там — эти бандеровцы, а вот мы — тут!", гасло "Победит Донбас!". Кого він "победит" — Україну?!
У Верховній Раді ви спостерігаєте за Януковичем і Ахметовим?
— Того вечора, як мали голосувати за Мороза, я побачив, як з"явилися в залі Ахметов і Янукович. Вони стояли у правому крилі, розмовляли. Там велика мармурова колона. Ахметов кілька разів поглянув з-за неї таким оком, що я собі буквально зафіксував: "Він дивиться на Верховну Раду і оцінює: скільки б це могло коштувати?".
Ви давно знаєте Мороза-політика. Наскільки він змінився?
— У ньому є щось постійне, стрижневе. Певний позитив Мороза в тому, що він ніколи не буває лютий. Він завжди здатен вислухати. Я пригадую, які у нас були запеклі дискусії, коли він очолював групу "239" у ще радянській Верховній Раді. Вона фактично була проти проголошення незалежності. Мороз має дуже тонкий політичний нюх і вміє прилаштовуватися до ситуації. Настільки хитро, що завжди залишає момент для того, щоб сказати: "Та ні, я тільки трошки. Я ж не зовсім там був. Я не віддав душу".
Мороз — чоловік дуже амбітний, хитрий, лукавий. Для нього найголовніше — це він сам, його біографія, місце в історії.
Посаду він для себе отримав найвищу.
— Ситуація Мороза й підштовхнула до цього. Я був на першому і єдиному засіданні помаранчевої коаліції. Виникло питання: Порошенко — спікер. Тоді Мороз сказав: "Я не можу гарантувати всіх голосів. Бо ряд депутатів з моєї фракції категорично проти Порошенка. Вони у судовій тяжбі з ним: Валентина Семенюк — за "Ленінську кузню", і Микола Рудьковський. Я їх змусити голосувати не можу". І якби тоді "Наша Україна" сказала: "Україна для нас дорожча. Петре Олексійовичу, вибачайте, будете мати комітет, щось інше, а ми виставляємо іншу кандидатуру". Але вона цього не зробила. А Мороз ішов на це, розуміючи, що Порошенко упреться. Що "Наша Україна" іншої кандидатури висувати не буде.
Для Мороза найголовніше — він сам, його біографія, місце в історії
Українська політика заплямувала себе в особі Мороза?
— Так, бо коли заборонили Компартію, він швидко полишив цю групу і заснував Соціалістичну партію. Потім була "канівська четвірка". Тепер — перехід до "антикризової" коаліції. Фатальна помилка Мороза — коли була порожня ніша української соціал-демократії, він цим не скористався. Він засидівся в лівих.
Один телеканал ставив запитання: "Для Мороза нова посада — злет чи падіння?". Впасти можна лише тоді, коли був злет. Я думаю, це був легенький підліт для того, щоб упасти.
Із БЮТу теж депутати виходять...
— Я б дуже хотів, щоб усі, хто хоче піти, зробили це швидше. Не морочили нам голову. У нас 129 осіб. Я здогадуюся, хто ще піде, але називати цих прізвищ не буду.
Вони якісь сигнали подають?
— Жодних сигналів. Я почув по телебаченню, що вийшли Борзих, Зубець. Чого Зубцеві було виходити, взагалі не розумію. Вчений чоловік, академік. Ну хіба можна в такому віці зраджувати?!
Тих, які йдуть, купують?
— Безперечно. Я стільки років у парламенті і завжди питаю: "Хто крайній на те, щоб узяти якісь гроші?". Чесно вам кажу: ніхто ніколи не пропонував. Але розповідають, що молодим депутатам дають два мільйони доларів, а старшим — до шести. Я жартував із одним "регіоналом": " Ну скільки б за мене дали?" — "За тебя? Наверное, миллионов 10". Приємно, що ти коштуєш 10 мільйонів.
1 
1
Коментарі
4