Ексклюзиви
Четвер, 03 травня 2007 19:00

Президент перехопив ініціативу

Автор: малюнок: Володимир КАЗАНЕВСЬКИЙ
 

Ще вдень 25 квітня більшості здавалося, що президентська сторона веде приречені ар"єргардні бої, а коаліцію від остаточної й переконливої перемоги відділяють лічені дні. Конституційний суд мав ухвалити рішення про легітимність президентського указу від 2 квітня про розпуск Верховної Ради до травневих свят. І воно було б не на користь Ющенка.

Проте 25–26 квітня двома прогнозованими і все ж неочікуваними кроками президент повернув ініціативу собі. Новий указ про призначення позачергових парламентських виборів на 24 червня зламав юридичну перевагу опонентів. А поява в кріслі генерального прокурора Святослава Піскуна знову повернула самостійну роль прокуратурі. Перед тим вона вже зробилася "бойовим загоном" уряду й Партії регіонів. Нарешті, дещо пізніше відкликання суддів Сюзанни Станік та Валерія Пшеничного з мотивуванням "за порушення присяги" суттєво змінило й розстановку сил у Конституційному суді.

В результаті країна почула істеричні заяви одних речників коаліції про початок процедури імпічменту президентові й побачила розгублене мовчання інших. Врешті-решт, владна більшість спромоглася лишень на юридично безпорадну постанову про одночасне проведення парламентських і президентських виборів наприкінці року. Ще більш промовистий штрих до того, що розстановка сил на політичній шахівниці змінилася — поява нового президентського указу в газеті "Урядовий кур"єр". Адже попередній указ це видання демонстративно зігнорувало.

28 квітня на багатолюдному мітингу опозиції Віктор Ющенко рішуче й переконливо говорив про проведення дострокових виборів таки 24 червня. Проте чи дає тактична перевага президента підстави твердити про неминучість його стратегічної перемоги?

Звичайно, позиції Ющенка сьогодні значно сильніші. Юридичні формулювання його нового указу більш продумані. Нарешті, в президента залишається в запасі ще один козир — анонсована готовність 150 депутатів від БЮТу та "Нашої України" покласти свої мандати. Мета — заблокувати роботу парламенту, незалежно від наслідків розгляду справи в Конституційному суді. Хоч відмова ЦВК реєструвати документи міжпартійного з"їзду "Нашої України", проведеного без участі партії Кінаха, створює майже неререборні юридичні перешкоди на шляху реалізації цього сценарію.

Водночас більш активна позиція Генпрокуратури може зменшити охоту відверто нехтувати указом глави держави. Два тижні тому начальника відділу прокуратури Києва, полковника юстиції Анатолія Матіоса, який порушив кримінальну справу проти міністра юстиції Олександра Лавриновича за саботаж останнім виборів, вигнали з роботи. Сьогодні такий розвиток подій може й не повторитися.

Чесні вибори у сьогоднішніх умовах навряд чи можливі

Проте не варто перебільшувати значення отриманих президентом переваг. Юридичного бліцкригу не вийшло. Конституційний суд навіть не припинив провадження за справою про попередній указ від 2 квітня. Хоча мусив би зробити це у зв"язку зі скасуванням самого указу. Урядова коаліція далі вважає дії президента неправовими й оскаржує їх у КС. Нарешті, Станіслав Піскун відомий умінням балансувати між різними силами й інтересами. Важко уявити, що він почне серйозно опонувати прем"єрові Віктору Януковичу. Тим більше, що нинішній генпрокурор  пройшов до Верховної Ради за списками Партії регіонів і ще 16 квітня вергав громи в бік Олександра Медведька, який начебто "перейшов на бік Ющенка" й не запобіг появі першого указу про розпуск парламенту.

Однак, якщо припустити, що надзусилля президента увінчаються успіхом і вибори 24 червня відбудуться, вони мало що змінять у кращий бік. Адже всі провідні соціологічні служби засвідчують: громадяни України поділилися практично навпіл на тих, які "за", і на тих, які "проти". Тому навіть за умов чесних виборів усе вирішить незначний відсоток переваги одних над другими. Такий відсоток достатній у західних демократіях, де вірять у дотримання процедури. Проте в Україні він означатиме лише одне: переможені не визнають результатів виборів. І, наприклад, заблокують роботу новообраного парламенту, не взявши мандатів.

Та й навряд чи можливі чесні вибори у сьогоднішніх умовах. Коли "ставка стає більшою за життя", адмінресурс і брудні технології використовуватимуть усі без винятку. Ненависть підігріватимуть охоче й відверто. Для мене симптоматичним був заклик до киян на листівках, якими опозиція збирала на мітинг 28 квітня: покажемо цим "політтуристам" з біло-блакитного Майдану, хто справжній господар у столиці! Отже, суспільний розкол може поглибитися, а нових облич у новому парламенті майже не буде. Адже за відданість і готовність класти мандати на вимогу керівництва фракцій потрібно буде платити місцями в нових списках.

Тим часом уже на початку травня в "Голосі України" почнуть з"являтися підписані спікером Олександром Морозом закони, ухвалені розпущеною Верховною Радою після 2 квітня. І, якщо Конституційний суд не ухвалить свого рішення, сотні тисяч українських чиновників "розриватимуться": виконувати ці закони чи ні?

Відтак стан держави сьогодні політолог і народний депутат Дмитро Видрін окреслює авіаційним терміном "флаттерінг". Це — коли літак починає небезпечно вібрувати і, якщо пілотам не вдається рішучими й різкими маневрами вивести його з цього стану, розсипається в повітрі.

Очевидно, що український літак із потенційного "флаттерінгу" можуть вивести не суди (наші політики спільно опустили довіру до них "нижче плінтуса"), не майдани (ті ж політики суттєво дискредитували їх, платячи мітингувальникам гроші), а домовленості. Однак сьогодні переговори зайшли в глухий кут на питанні: бути чи не бути позачерговим виборам. А домовленості можуть відбутися лише тоді, коли їх перенести в іншу площину. Наприклад, не коли відбудуться дострокові вибори, а як забезпечити умови, щоб вони стали чесними й прозорими і перевели українську політику в нову якість.

При цьому не має відкидатися будь-яка найризикованіша ідея. Навіть приписувана експертам з оточення донецького мільярдера Рината Ахметова пропозиція сформувати новий уряд на паритетних засадах "регіоналами", "бютівцями" і "Нашою Україною". Або ідея журналіста Юлії Мостової про обрання Юлії Тимошенко спікером парламенту ще цього скликання в обмін на відкликання президентського указу. Бо інакше засліпленість тимчасовими перевагами може спонукати пілотів українського літака пропустити точку, за якою "флаттерінг" стає необоротним.

Зараз ви читаєте новину «Президент перехопив ініціативу». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода