У суботу 13 лютого кандидат у президенти України Юлія Тимошенко оголосила, що оскаржуватиме результати виборів у суді. Доти впродовж тижня політологи, політики й засоби масової інформації в Україні та поза її межами зазначали, що, звертаючись до суду, Тимошенко наражатиметься на критику. Зокрема тому, що, на перший вигляд, міжнародні спостерігачі начебто визнали вибори демократичними.
Проте не всі вони винесли такий вирок. Наприклад, міжнародні організації іноземних громадян українського походження — такі, як Світовий конгрес українців, Український конгресовий комітет Америки й Канадська українська фундація, — висловили застереження.
Зрозуміло, набагато легше робити зауваження щодо випадків, очевидцями яких спостерігачі були та про які одержали інформацію із надійних джерел. Значно важче подати узагальнену оцінку — що, мовляв, усе, за дрібними винятками, було нормально. Це особливо складно, коли різниця в голосах між двома суперниками — менш як 1 млн, а виборців 30 млн. Одначе проголошений Центральною виборчою комісією переможцем Віктор Янукович охоче й, мабуть, уперше в житті покладатиметься на авторитет таких установ, як Організація з безпеки та співробітництва в Європі, Бюро демократичних інституцій і прав людини, Парламентська асамблея ОБСЄ, Європейський парламент, Парламентська асамблея Ради Європи та Парламентська асамблея НАТО.
Тому для кращого розуміння треба глянути на висновки цих міжнародних організацій.
Чи є надія на незалежність судочинства в Україні? Це досі залишається найважчим іспитом молодої демократії
Усі названі установи видали одну спільну заяву від 8 лютого, наступного дня після виборів. Висновок у її першому розділі був такий: "Другий тур виборів президента України підтвердив оцінку першого туру — більшості зобов"язань у рамках ОБСЄ та Ради Європи було дотримано. Дані вибори узагальнили прогрес, досягнутий із 2004 року. Причиною більшості проблем, що мали місце під час цих виборів, стали брак довіри та вади законодавчої бази, що становлять пряму загрозу для нового керівництва. Професійне прозоре та чесне голосування й підрахунок голосів мають стати міцною основою мирної передачі влади".
На перший погляд, це узагальнена оцінка. Але погляньмо на цю заяву уважніше. У ній міститься "Інформація про місію та подяки", де знаходимо таке: "У день голосування було розміщено близько 600 короткотермінових спостерігачів Міжнародної місії зі спостереження за виборами (ММСВ), у тому числі 413 короткотермінових спостерігачів від ОБСЄ-БДІПЛ, делегацію із 69 представників ПА ОБСЄ, делегацію з 37 представників ПА РЄ, делегацію із 16 представників ПА НАТО та делегацію із 13 представників Європейського парламенту. Загалом участь у спостереженні взяли представники 45 держав — членів ОБСЄ. ММСВ здійснювала спостереження за виборами на приблизно 2 тис. виборчих дільниць із-поміж їх загальної кількості 33 тис. 667, спостерігала за підрахунком голосів на 194 дільницях та підбиттям підсумків голосування на 150 ОВК".
Немає й мови про користування інформацією інших місій спостерігачів чи довірених осіб.
Із цієї "Інформації" можна дійти лише одного висновку. Заява ОБСЄ стверджує, що у день виборів "більшість зобов"язань у рамках ОБСЄ та Ради Європи було дотримано" на щонайбільше 6% виборчих дільниць.
А решта? Слід також урахувати, на яких дільницях були присутні спостерігачі від ОБСЄ. Якщо судове оскарження Юлії Тимошенко стосується тих дільниць, де були представники ОБСЄ, то суд у прийнятті рішення має врахувати оцінку організації. Однак щодо 94% виборчих дільниць оцінка ОБСЄ недоречна. Тому трактувати заяву ОБСЄ як щось універсальне і всеохопне — недоречно, і зарано робити висновок, хто сьогодні є легітимним президентом України.
Отже, вирішити це питання має суд, а не ОБСЄ, політологи, політики чи ЗМІ. Чи є надія на незалежність судочинства в Україні? Це досі залишається найважчим іспитом молодої демократії.
2 
1
Коментарі