Парламент відмовився продовжити до 1 січня 2015 року мораторій на продаж сільськогосподарських земель. За відповідний закон у середу проголосували 117 нардепів.
— Прийняти закони про державний земельний кадастр, про ринок землі, про реєстрацію земельних ділянок, про облік земель сільськогосподарського призначення можна дуже швидко. І для цього не потрібно продовжувати мораторій ще на три роки, як пропонує опозиція, — коментує директор центру політичного аналізу "Стратагема" Юрій Романенко, 33 роки. — Тут принципова інша річ — почалося переформатування світової системи. Слово "земля" вже рівноцінне слову "життя". Враховуючи зростання демографічних дисбалансів у світі, проблема харчів стає ключовою. Спекулятивний капітал почав активно грати на продуктовому ринку. Це призвело до такої накрутки цін на продукти, що деякі уряди втратили контроль над ними. Цей удар припав на найбідніші верстви населення і призвів до дестабілізації політичних режимів у країнах Північної Африки та Близького Сходу.
Значення співвідношення харчі-політичний контроль зростатиме ще більше. Тим паче, що від ерозії ґрунтів планета щороку втрачає близько 10 тисяч квадратних кілометрів ріллі. Це і пояснює різке зростання інтересу до українських земель.
Британці кажуть, що готові орендувати мільйон гектарів наших чорноземів. Сотні тисяч гектарів уже в оренді американських та європейських агрохолдингів. Українські капіталісти основні гроші заробляють на посередницьких угодах, тому й розпочали поспішну передпродажну підготовку землі. Президент поставив конкретне завдання — зняти мораторій.
Захід нав'язує Україні таку модель: ви вирощуєте шкідливі для ґрунтів монокультури як ріпак чи соняшник, а ми — пшеницю. Тобто, нас хочуть вивести з гри як потужного постачальника зерна. Уже критикують за державну монополізацію експорту. Хоч внутрішнє квотування вивозу зерна виправдане, якщо держава хоче залишитися з харчами. Інша річ, що від цього виграють лише монополісти-трейдери. Вони диктують виробникам, за якою ціною продавати зерно, і більшість із них не зможуть вивести свій продукт на світовий ринок.
Орієнтація сільськогосподарського виробництва на кілька монокультур загрожує національній продуктовій безпеці. Гречка давно подорожчала, бракує картоплі — і це лише початок дефіцитного листа.
Аграрний сектор може стати локомотивом економіки. Але нині спостерігається зворотній процес. Після ліквідації мораторію на продаж держава втратить контроль над земельними ресурсами. Земля опиниться у власності кількох монополістів, а зайві робочі руки будуть витіснені з сіл у міста. Процес уже триває. Держава також втратить перспективи виходу на закордонні ринки. Якби ми зараз закріпилися в арабських країнах, то могли б пов'язувати продаж харчів із просуванням нашого машинобудування і авіації, розширювали поля збуту інших товарів. Могли б залучити у вітчизняну економіку арабські гроші в обмін на довготривале постачання продуктів. При цьому країна не влазила б у борги і уникла б політичних зобов'язань перед іншими.
9 
35413
Коментарі