У парламенті зареєстровано вісім законопроектів, які пропонують так чи інакше підкоригувати законодавство на користь власників особистих селянських господарств. Нинішнє, ухвалене в середині січня, фактично позбавляє їх навіть права бути безробітними.
Тобто власники особистих селянських господарств і члени їхніх сімей не можуть ставати на облік у центрах зайнятості й отримувати відповідну допомогу. Таким хитрим способом у столичних кабінетах придумали, як побороти безробіття. Тисячі селян, що живуть із городів і ніде не працюють, зарахували до зайнятого населення.
Формально вони працюючі, а фактично — безробітні. Таким селянам складніше стало одержати й субсидію, допомогу з догляду за дитиною тощо. Доходить до маразму. Приміром, молода невістка, не маючи у власності й сотки землі, але живучи зі свекрухою в одній хаті при 30 сотках городу, не має права бути зареєстрованою в центрі зайнятості як безробітна. І все законно: адже й рідня особи, якій виділено земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, автоматично зараховується до членів цього господарства. Причому не важливо, працюють ці люди на тому наділі й отримують доход чи ні. Не дозволяється й "звільнитися" з так званої роботи, щоб стати на біржу й підшуковувати справжню. Механізмів виходу з особистого селянського господарства не визначено.
Не важливо, працюють ці люди на тому наділі й отримують доход чи ні
Під час ухвалення закону депутати, схоже, не зважили, що в багатьох регіонах розміри земельної ділянки на одного члена таких селянських господарств не дають реальної можливості ані забезпечити фактичну зайнятість, ані отримати нормальні для життя доходи. Цікаво, що у докризовий час домагалися прийняття такого законодавства навіть багато хто на місцях. Так хотіли боротися з дармоїдами. Мовляв, працювати на селі нікого не знайдеш — усі стоять на біржі, отримують допомогу з безробіття, а самі торгують городиною. Можливо, у ті часи це й було доречно. Але у владних кабінетах чомусь схопилися за ідею зробити селян зайнятими саме нині, під час кризи, коли роботу справді знайти нелегко. Воно й зрозуміло — із запровадженням цього "антикризового" заходу умовно працюючим не треба платити допомогу з безробіття. Економія для бюджету очевидна.
Тепер народні обранці чи то прозріли й побачили недосконалість напрацьованого ними закону, чи то справа у можливих дочасних парламентських виборах. Як би там не було, депутати збираються виправити свої ж помилки.














Коментарі