Ексклюзиви
Четвер, 10 травня 2007 19:39

Чи примиряться колишні вояки?

9 травня щораз нагадує про болючу українську проблему — примирення між ветеранами війни та вояками Української повстанської армії. До цього постійно закликає президент Віктор Ющенко, проте поки що прогресу не видно. Хоча і тих, й інших ветеранів стає все менше, непримиренність завзято роздмухують політики. То чи примиряться колишні вояки?




Володимир Максименко, 77 років, ветеран війни:

— Примирення не буде ніколи. Є ще люди, які пам"ятають, як члени УПА вбивали мирне населення, дітей кидали в колодязі, спалювали села. Стереотипи війни не зникнуть доти, доки повністю не щезне покоління ветеранів. Хоча й зараз ставлення до нас, учасників війни, вже не таке, як раніше. Все тепер потрібно купувати  за великі гроші, навіть необхідні ліки. Наші ж політики тільки грають на цьому. Підручники з історії постійно переписують, пам"ятники воїнам знищують. А на темі примирення спекулюють, бо всі вони лізуть до влади. Й комуністи теж.




Орест Дичковський, 77 років,

ветеран УПА:

— Примиренню може посприяти тільки держава. Ветерани війни отримують великі пенсії, а ми — взагалі нічого. Як солдат солдата ми поважаємо одні одних, не маємо одні до одних претензій. Всі ми виконували завдання держави — хто з переконання, хто з примусу. Але навіть якби я хотів сьогодні помиритися з опонентом, то не маю права просто підійти до нього й це примирення запропонувати. Бо держава нас, вояків УПА, так і не визнала. Ми лишилися для всіх бандитами. Хоча йшли вмирати за Україну, а не за посади чи помешкання.




Марія Бурмака, 36 років, співачка:

— 9 травня я з дитиною приїхала у парк Слави. Обидва мої дідусі воювали і померли вже після війни від ран. Я часто буваю на Західній Україні і знаю тамтешнє ставлення до тих подій. Звичайно,  треба закликати до примирення. Хоча тема ця дуже болюча, з того й іншого боку стояли такі ж українці. Потрібно дати суспільству більше правди про війну і участь у ній і радянських солдат, і вояків УПА. Бо поки що на більшості території України історія подається однобоко. А насильно спонукати до примирення не варто. Усіх примирить час. Ветеранів із кожним роком меншає. Треба дати їм дожити спокійно, зі своїми переконаннями.




Олександр Вітрук, 39 років, учитель історії:

— Примирення між ветеранами наразі дуже важко досягти. З кожним роком йде із життя все більше ветеранів, а проблему так і не вирішують. Можна було б навіть референдум з цього приводу провести. Бо політики тільки підтримують існуючі стереотипи та спекулюють на болючих питаннях війни. Це говорить про їхню слабкість — просто не навчилися бути справжніми політиками. Бо такі делікатні теми треба виносити на розсуд громадськості, не приховуючи правди.




Олександра Кужель, 53 роки,

заступник міністра:

— Має пройти час. Ми не повинні міняти пам"ять, почуття тих людей, які все це пройшли. Вони з цим виросли. Впевнена, що наші діти й онуки матимуть зовсім іншу пам"ять і терпимість. Вони будуть говорити про ті події на основі праць істориків. Я часто їжджу в Америку, зустрічаюся з представниками української діаспори, серед яких є й колишні вояки СС. Але вони зараз допомагають Україні. Напевно, моєму батькові, котрого вже нема серед живих, спілкуватися з ними було б складніше. Терпимість — це гарна православна риса, але від ветеранів я б цього не вимагала: ні від тих, ні від інших. Тому зараз не треба піднімати питання примирення. Час залікує всі рани.

Зараз ви читаєте новину «Чи примиряться колишні вояки?». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1594
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода