Вівторок, 06 листопада 2018 07:35

Будуємо державу чи варимо нікчимний борщ?

Автор: ВОЛОДИМИР КАЗАНЕВСЬКИЙ
 

Ви чули таке — нікчимний борщ? Не нікчемний, а нікчимний. Ну, такий, коли ні на базарі нічого не купили, ні на городі не посадили, а зварили з сякого-такого, що під руку попало, по суті — нізчимний і нікчемний, а чомусь кажуть — нікчимний. Ось таку будуємо зараз державу. Всупереч Конституції, Декларації про незалежність, усім виборчим заявам партій і президентів, усупереч міжнародним зобов'язанням. Я не кажу про втрачений суверенітет, хоча з цього треба б почати, — хто про нього сьогодні згадує, якщо треба виконувати повеління байденів і помпео, лагардів і юнкерів? Не кажу про політичний устрій, — кому охота слухати базікання про канцлерство чи дві шості палати, якщо нема чого і за що їсти?

Я про отой нікчимний борщ, який більше ніж половина українців не мають із чого варити. І про чашечку молока, і про бодай якусь котлету на тиждень, які не можуть собі дозволити не тільки 10 мільйонів пенсіонерів, а й маса тих, хто працює за копійки у країні олігархів-мільярдерів і чиновників-мільйонерів. Я про божевільню, яка називається українською економікою. Яка не дає нормально жити дев'ятьом із 10 українців, але дозволяє відзначати пишними бенкетами з участю всієї олігархічної зграї президентські ювілеї на Сардинії і ностальгічно славити того, хто починав її погром. Економікою, за якої ми всі нібито брати, але кишені наші не сестри і навіть не свашки.

Я просто сміявся, коли читав славослів'я Кучмі й навіть боявся за його самопочуття, коли його називали найкращим серед найгірших, бо самі розумієте, яка це двозначна похвала. Блудити словом ми навчилися, а за що ж його хвалити? За те, що, виявляється, якогось року розгромлена і розтягнута економіка зросла на 12 відсотків. Уявіть собі: нуль зріс на 12 одиниць, він уже не нуль, але ж і не сотня. Дві третини економіки за Кучми пішли в небуття. Загинула електроніка, порізали цукрозаводи, з оборонки залишилися ріжки та ніжки, збудували нових заводів нуль, швейні фабрики луснули під напливом турецького і китайського шмаття, автозаводи зупинилися, нових літаків не будували — і ото зростання?

Запитань можна ставити ще й ще. Але й без утомливих цифр знаємо, господарка нагадувала вже за Кучми старого батька — в якого, де була одна болячка, стало 12.

Ну, а після найкращого з найгірших стало ще гірше. А нині — найгірше. Бо навіть кучмівська господарка на тлі нинішньої — це як коров'ячий хвіст проти мишачого обрубка. Хто ще може, п'є коров'яче молоко без корів, яких ушестеро менше, ніж передала незалежній Україні радянська влада, але вже розмішане з азіатською пальмовою олією. Кажуть, більше й не треба, бо немає кому його пити через безгрошів'я і вимирання людей. А заводи й фабрики стоять, бо нікому на них працювати, моровиця безробіття і безвізу вигнала людей у забугор'я. Та й немає замовлень. Ми ж тепер не будуємо електровози, а веземо чужі тепловози для повністю електрифікованих залізниць. Ми вугілля купуємо чуже, а своє лежить у надрах. Гелікоптери не довіряємо будувати своїм, хоча у нас найкращі запорізькі авіамотори, а тратимо мільйони доларів на французькі. І так куди не кинь — Європа нас закидає товарами, а нашого не бере, бо його й немає. Розберися тут, ми євроінтегруємося, чи євроокуповуємося? У нас що, був мед, та гості попили? А де ті гості? І де той мед?

Не варто казати, що у нас президент — не хазяїн, а з прем'єра господарник, як із мене гінеколог. У країні хазяїв немає. Є хазяї життя — олігархи, але вони будують не країну для людей, а свої статки на обкраданні цих людей, а це, як кажуть одесити, дві великі різниці. Що, крім магазинів "Рошен", Україна будує? Житло? А скільки в Києві незаселених, тобто непроданих квартир? Нові заводи? Хіба що дорожні знаки та десь якийсь туалет.

Смішно читати владні дацзибао, в яких оспівують трудові звитяги нинішніх карманичів. Язик у цих хунвейбінівських писаннях на веретені ходить. Але що він скаже обікраденій тарифами і цінами людській масі, коли і так ясно: приятелева вода лучча від ворогового словесного меду. Про цих цзаофанистих діячів гріх сказати, що вони високі, як тополя, а дурні, як квасоля. Ні, вони не дурні на свою кишеню, але зовсім голомозі на всенародне діло. А коли читаю у "Фейсбуку" закинутий пасквіль якогось Стефана Климіва на Анатолія Гриценка, розумію: його патрону однаково, а мені ніяково. За нього. За його глупоту, за погані очі, які все перелупають. І річ же не в Гриценкові, а в чиїйсь жадобі зберегти крісло. Ясно, чиїй, правда ж?

Не так говорять із голодним обікраденим народом. Не симпозіумами і нарадами про подолання бідності роблять його багатим. Народові потрібно дати роботу, гідні зарплати і пенсії. А для цього до влади мають прийти ті, хто не краде і знає, як дати лад українській господарці. Що порошенки, реви, гройсмани і вся їхня братія не мають до цього кебети, ясно вже й у дитсадочках. І що вони бояться народного гніву, як заєць бубна, теж не таємниця. Як і те, що вони відомо що клали на цей гнів — зайці є зайці, лисиці навчили їх бути хитрими. І нам не варто ігнорувати цей їх агонійний дрож і відчай, готовність хапатися за соломинку, аби залишитися при кермі. У нас із вами світле око, а в них совісті немає. Вони вважають нас за ворон, які не мають права літати у їхні хороми, вони, мов, пави, а ми лиш ґави. Вони гадають, що не ми їх наймаємо, а вони нас. І взагалі наше з вами діло теляче, наївся чи ні — у хлів і мовчи.

Така у них заведенція, така мораль, такий курс.

Побий на бісові ліс, то все одно з біса буде біс. Вони закохані у владу, але не у вас і не в нас. Вони мають із неї зиск, вона для них усе. І відірвати їх від цієї цицьки ой як непросто. Кажуть, українцям на виборах це не вдасться. Кажуть, ми не звикли до демократії, а олігархату тільки цього й треба — обведе круг пальця і обдурить, як робить багато років. То ми що, гірші за поляків, за словаків? Не гірші. І навіть розумніші. Як припече. Хіба ще не припекло?

Зараз ви читаєте новину «Будуємо державу чи варимо нікчимний борщ?». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 2119
Голосування Чому я не голосуватиму за Юлію Тимошенко на президентських виборах у 2019 році?
  • Вона вже була у владі і показала всі свої можливості
  • Країні треба президент іншої якості
  • На жодних виборах не голосував ні за неї, ні за партію "Батьківщина"
  • Ще не визначився з кандидатом
  • Голосуватиму за Тимошенко
Переглянути
Погода