Пʼятниця, 08 листопада 2019 12:37

"Цифра", пів століття та вебкамера - розібрали диктант національної єдності

"Цифра", пів століття та вебкамера - розібрали диктант національної єдності
Текст "Від бересту - до "цифри" написав Олександр Авраменко Фото: ukr.radio

Завершився 19-й Всеукраїнський диктант національної єдності. Текст "Від бересту - до "цифри" транслювали зі студії Українського радіо.

Протягом 15 хвилин всі бажаючі надсилали фото своїх робіт на електронну пошту Українського радіо. Потім текст диктанту опублікували та його автор Олександр Авраменко розповів про найскладніші місця.

"У заголовку "Від бересту - до "цифри" треба поставити тире. Я робив тривалу паузу. Це речення і в ньому повинні бути головні члени - підмет і присудок. Тут їх немає. Тому на місці пропуску ставимо тире. Слово "цифра" тут у лапках, бо вжите у невластивому для нього значенні. Це правило є у новому правописі. Слово "цифра" є і в останньому реченні. Там теж його потрібно взяти у лапки. Воно значить не знак, який позначає кількість, а цифрову технологію", - пояснив Авраменко.

У тексті є слово "пів століття" і правильно його писати окремо. Тут діє правило, коли з родовим відмінком пишемо окремо. Наприклад, "пів ночі", "пів острова". А ті ж слова у називному відмінку - разом: "північ", "півострів".

Слово "вебкамера" потрібно писати разом. Бо такі частки як "веб", "арт", "поп", "боді" не можуть вживатися окремо. Тому їх пишуть тільки разом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вживання української лише в роботі означає, що володіємо нею погано"

Текст диктанту:

Від бересту – до "цифри"

Сивочолий чернець Нестор, схилившись над столом, пише історію свого народу. Цей епізод, увічнений у мармурі, – красномовне свідчення того, що люди здавна прагнули зберегти інформацію для своїх нащадків.

Колись історію свого життя наші пращури писали на камені, глині, бересті, потім – на папері, а ще пізніше світ завоювали машинні носії інформації: циліндри Едісона, грамофонні платівки, магнітні стрічки й диски. До речі, прообраз сучасного диска понад пів століття тому розробив В'ячеслав Петров – аспірант Київського інституту кібернетики.

Нині ж – ера цифрових технологій, що допомагають миттєво надсилати листи за тисячі кілометрів, а через вебкамеру бачитися й спілкуватися з рідними наживо. Власне, цей винахід дає змогу Українському радіо передавати сигнал в різні куточки планети, гуртуючи нас навколо диктанту в День української писемности та мови.

Хоч оцифровування й полегшує нам спілкування, проте живе слово має свою чарівну силу. Справді, дохристиянські пісні "На Івана, на Купала", "Ой весно, весно, днем красна" й тисячі інших дійшли до нас не в глині, бересті чи "цифрі", а через живе слово, що передавали наші предки з уст в уста, єднаючи нас в українську родину.

9 листопада відзначають День української писемності та мови. Свято започатковане на честь літописця Нестора. Саме його вважають "батьком українського письма".

Пропонуємо добірку цікавих фактів про українську мову.

Дослідник Василь Кобилюх довів, що українська мова сформувалася в IV тис. до н.е. Походження більшості українських слів виводив із санскриту.

В українській мові є багато слів, які майже ідентичні словам у санскриті: "повітря", "кохати", "кінь", "дерево", "вогонь".

Зараз ви читаєте новину «"Цифра", пів століття та вебкамера - розібрали диктант національної єдності». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 969
Голосування Андрій Шевченко залишить збірну України після Євро-2020?
  • 1) так, разом з італійськими помічниками перейде до "Мілана"
  • 2) ні, захоче зіграти як тренер на Кубку світу-2022
Переглянути
Погода