9 листопада відзначають День української писемності та мови. Сьогодні об 11:00 пройде радіодиктант національної єдності. Організатори одразу опублікують правильний варіант тексту. Доцент Київського університету ім. Бориса Грінченка Олександр Авраменко прокоментує основні правила орфографії та пунктуації, використані в ньому.
— Мова і писемність дозволяють народу бути сильнішим і займати стійку позицію у світі. Писемність дозволила цивілізації розвинутися, передавати досвід наступним поколінням. Завдяки їй відбулося ствердження народів, — розповідає мовознавиця 39-річна Аліна Акуленко.
Цьогоріч набув чинності новий правопис. Його критикували за відірваність від сучасного життя. Виправдано?
— Усі знали, що він з'явився. Бо було багато галасу. Ті, хто одразу почав користуватися новими нормами, вже призвичаїлися до них. Багато людей органічно вживають слово проєкт. Чимало сайтів використовують нове написання власних назв і складних слів. Ні в кого не викликає подивування. Підозрюю, що більшість людей встигли вже і забути, як те чи інше слово писали раніше. Усе відбувається поступово, для повного прийняття треба час. Цих півроку достатньо для того, щоб перейти від стадії активного обговорення до вивчення. Саме триває навчальний рік, і нові мовні правила учні та студенти вже почали освоювати.
Що допомагає стверджуватися українській мові?
— Величезне значення мають якісні українські переклади книжок і фільмів. Потрібна україномовна преса, теле- та радіоконтент, інтернет-ресурси. Значущими є назви українською товарів і послуг, меню в кав'ярнях. Але найважливіше те, чи користуємося ми державною в повсякденному спілкуванні. Вживання української лише в роботі означає, що володіємо нею погано. Все може зводитися лише до офіційно-ділового стилю. Але мова — це складна система, що має різні стилі: розмовний, науковий, публіцистичний. Якщо кожним із них людина досконало володітиме і користуватиметься, то мова стверджуватиметься.
Чи дають щось мові державні програми та громадські організації?
— Тут доречно згадати про становлення писемності в давнину. Її почала запроваджувати саме держава — щоб записувати закони й інші офіційні документи, вести облік податків. Письмом могла користуватися дуже обмежена кількість людей. Чиновники не були зацікавлені в розвитку й поширенні писемності. Тому в багатьох суспільствах вона швидко занепала. Розвивалася там, де освоювалася звичайними людьми, використовувалася у побуті, для домашніх записів. Зараз для збереження мови мають докладатися як держава, так і люди. Це має бути обопільно. Кожна країна повинна мати законодавчі акти, що підтверджують статус мови. Громадянам варто володіти і користуватися мовою не з примусу, а з шани до традицій і розуміння її важливості. Нічого не вийде, якщо держава й народ не взаємодіятимуть.
Чого не вистачає для українізації суспільства?
— В українців немає національної свідомості й розуміння — навіщо нам це потрібно. Людина не робитиме того, що їй не дасть якоїсь користі. Але треба зрозуміти, що вигода може бути не лише матеріальна. Тоді прокинеться свідомість і кожен почне спілкуватися українською. Це нам потрібно. Лише так мова розвиватиметься, і ми рухатимемося вперед. Якщо відкладатимемо її на другий план, то перебуватиме у стадії стагнації і занепаду.
3 
1
Коментарі