— Із дружиною збираємо трави та гриби. Потім продаємо на базарі з городиною, — розказує 53-річний Василь Костенко із села Громи Уманського району.
— Щоб збирати трави, встаємо в чотири ранку і йдемо 7 кілометрів до лісу. А там треба знати місця, де що росте — звіробій, чебрець, материнка. Трави треба пообрізати, пов'язати в пучечки. Спимо по 3–4 години в сутки. Материнку віддаємо по 3 гривні за пучок, а звіробій по 2. Дорожче ніхто не дасть, а для нас це копійка. Їдемо на базар автобусом, машиною дуже рідко, бо бензин дорогий. Зараз торг невеликий, мало хто купує. А трави хороші — від 99 хвороб лікують.
41-річний Микола Козуб із Кам'янки кілька років заробляє гроші бензопилою "Штиль". Працює влітку в селах району.
— Беру 50 гривень за бачок бензину. У бачку — 450 грамів. На машину дров ідуть п'ять бачків. Чув, що деякі вже беруть по 70–75 гривень. Але я тримаю стару ціну. Працюю в основному в пенсіонерів.
Його також кличуть спилювати аварійні дерева.
— Брав від 150 до 200 гривень. Якщо нависає над будинком — 300. Тоді треба акуратно працювати, щоб на кришу не впало.
36-річна Ольга Величко із села Лісове Тальнівського району їздить збирати ягоди у Водяники Звенигородського району.
— Переходимо на вишні. До цього збирали полуницю. За кілограм без хвостиків платили 1,3 гривні. З хвостиками — 1,2. У середньому заробляю від 60 до 80 гривень у день. Є жінки, які мають від 100 гривень і більше. То вже досвідчені, хто руку набив. На вишнях заробітки кращі. За кілограм платять гривню. У середньому виходить 90 до 120 гривень за день.
47-річний Микола з Острівця Уманського району наймає школярів пасти його корів.
— Кормлю їх сніданком, обідом і вечерею, плачу по 30 гривень у день. У місяць мають "чистими" 900 гривень.
Конкуренцією школярам є любителі випити.
— Воно, може, діти щось би й заробляли, але алкоголіки їм хліб перебивають, — говорить 42-річний Юрій Рябий із Мошурова Тальнівського району. — Діти просять за випасання 25 гривень у день, а випивохи наймаються за пляшку й сяку-таку закуску. Літом це для них золота жила.
Фермер 49-річний Олександр Мегей із селища Новомайданецьке на Тальнівщині наймає будівельників.
— Зараз сколотив бригаду із 30 осіб. Тримаю багато худоби. Будую ще один навіс, силосну яму. Будівельникам плачу по 4–5 тисяч у місяць. Своїх сільських не хватає, людей вожу автобусом із Кобринової Греблі й Тального. Особливо до кваліфікації не придивляюся. Головне — бажання працювати.
Також фермер запрошує тюкувати сіно. За день такої роботи платить 180–200 грн.
60-річна Лідія Шліхта другий рік приймає туристів у своєму будинку в Моринцях Звенигородського району.
— Від Києва до Моринців 150 кілометрів. Приїздять гості щовихідних, — розповідає. — Відзначають свята у нас, відпочивають. Маємо постійних клієнтів. Шашлики можемо зробити, й молочне поросятко приготувати, й домашньою наливкою почастувати. День перебування для одного — 60 гривень. Одноразове харчування — ще 30.
2 
1
Коментарі