Віктор Слободяник вирощує сад за голландською технологією

Шість років тому 57-річний Віктор Слободяник із села Таганча Канівського району заклав сад карликових дерев.

— Проснулася генетична пам"ять. Мій дід по матері був знаним садівником, — каже Слободяник. — Дідові яблука й досі мені пахнуть.

Чоловік захотів зробити все надійно й правильно. Виписав журнал "Новини садівництва", який випускав Уманський аграрний університет. Їздив на семінар.

— Захопився голландською технологією. Вона економічно вигідніша. Карликові дерева починають плодоносити буквально з першого року посадки — з гектара саду можна зібрати 5 тонн яблук. На другий рік — 20 тонн.  Натомість традиційний сад дає урожай лише на п"ятий рік.

Для голландського саду підходить будь-який ґрунт, головне — поливати. Треба чітко дотримуватися технології: використовувати крапельне зрошування, обробляти, підживлювати, формувати крону.

На 66 сотках садиби Слободяників лише яблунь 120 сортів. Це улюблене дерево Віктора Олексійовича.

— На дереві-однорічці вродило 10 яблук, на дворічному — 60 штук, на 3-річному зібрав 15 кілограмів, — хвалиться господар. — Є сорт Дмумбопомм, плоди якого до кілограма. Ця яблуня однорічна, але вже має два плоди — кожен по 650 грамів. Є також 30 сортів винограду, 60 — груш, 40 — абрикосів, 30 — аличі. Ще є вишні, черешні, смородина, полуниця, малина й далекосхідна жимолость — як спогад про тайгу.

До мене приїжджав чоловік. Набрав саджанців цілий причіп

Чоловік родом з Богуславського району Київської області. Майже сорок років тому приїхав у Таганчу працювати фармацевтом. Одружився з місцевою дівчиною Вірою. Після весілля поїхав на Далекий Схід. 25 років служив прапорщиком у ракетній дивізії. До України повернувся 1993-го. Мав двох дітей — доньку Світлану й сина Олександра.

Дружина до захоплення садом спершу ставилася скептично, бо він звужував територію під город. А тепер допомагає. Односельці не поспішають переймати досвід.

— Поки що голландський сад розбив тільки мій родич Сергій Демчук. Якщо розпочинати з нуля, потрібно витратити 7–8 тисяч гривень на кожну сотку. На гектарі землі росте до 3 тисяч дерев. Треба купити саджанці, опори, шпалери, оприскувач, огородити сад від зайців. Сам від них постраждав: позаминулого року знищили чи не половину молодих дерев, — зітхає.

Говорить, що в Україні цей вид садівництва стає популярним:

— Позавчора до мене приїжджав чоловік із Запоріжжя. Набрав саджанців цілий причіп. Продаю їх по 20 гривень.

Дерева із традиційного саду, яких у господарстві залишилося обмаль, Віктор Слободяник жартома називає "баобабами".

— Усе роблю сам. Приходять люди, милуються деревами, плодами, порядком. Запитують: "Чим ти удобрюєш сад?" "Потом", — відповідаю їм.

Восени садівник частину урожаю продає, частину закладає на зиму. Пригощає родичів, друзів. Нещодавно один чоловік купив у Слободяника 40 кг яблук і повіз до Сибіру.

×