Випускники черкаських вищих навчальних закладів не можуть працевлаштуватися. Із понад 10 тис. молодих людей, що закінчили навчання цього року, роботу знайшли трохи більше 5 тис.
23-річний Андрій Снігур закінчив Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького 2010 року. За фахом учитель історії.
— Поступив туди, де не було математики. Працювати вчителем не планував, — каже. — Мені просто була потрібна гуманітарна вишка. Так сказала моя тітка, обіцяла влаштувати мене в адміністрацію. Але помінялася влада, і все. Тітка вже не змогла влаштувати. Щоб не відробляти держзамовлення десь у селі, пішов у армію. Зараз працюю кур'єром.
26-річний Ігор кілька років тому закінчив Черкаський державний технологічний університет за спеціальністю "фінансист". Півроку пропрацював в одному з банків і попав під скорочення. Після цього роботи за фахом знайти не зміг.
— Стояв у центрі зайнятості. Сам шукав вакансії по моїй спеціальності. Нічого не було. Щоб не сидіть на шиї у батьків, влаштувався експедитором продовольчих товарів. Розвожу по області ковбаси. Починаю з другої ночі — й доки не опустіють ящики. Раз було, що пішов на роботу вранці в понеділок, а прийшов через півтори доби. Тільки ліг, знову дзвонять — термінове замовлення. Хочу знайти собі щось пов'язане з фінансами, бо тупію на очах. Але де його знайдеш, як у нас стільки цих фінансистів.
Цього року до центру зайнятості по допомогу в пошуку роботи звернулися майже 1,1 тис. випускників вищих навчальних закладів. Іще 500 уже перебували на обліку. З них працевлаштували 465 осіб.
— Якщо немає вакансії за спеціальністю, тоді пропонуємо щось схоже. Або людина обирає ту професію, яка сподобалася, де може використати свої знання, — говорить перший заступник директора обласного центру зайнятості 42-річна Марина Сорокіна.
Дехто з випускників пройшов перенавчання або підвищив кваліфікацію.
— Ми з роботодавцем заключаємо договір, що наш безробітний проходитиме стажування на робочому місці. Роботодавець оцінює його як спеціаліста. Для безробітного це добре, бо отримує практичні знання. Водночас стоїть на обліку в центрі зайнятості й користується соціальними гарантіями разом із допомогою, — пояснює Сорокіна.
В області протягом останніх років найбільше вакансій на робітничі спеціальності — слюсарів-ремонтників, електрогазозварників, електромонтерів, токарів, трактористів. Також запрошували на роботу інженерів, бухгалтерів, лікарів, агрономів. Черкаські вузи випускають педагогів, економістів, програмістів, банкірів, пожежників.
— Ринок праці ми не вивчаємо, бо це не входить до наших повноважень. Вищі навчальні заклади підпорядковані безпосередньо міністерствам. Кожен вуз мусить шукати потенційних роботодавців, для того щоб можна було влаштувати випускників на роботу. Перед відкриттям спеціальності проводять моніторинг, у документах записують, із ким говорили, як забезпечують кадрами регіон, — розказує начальник обласного управління освіти і науки 52-річний Іван Шарапа.
Екс-керівник обласної освіти 57-річна Олена Фещенко говорить, що зараз ніхто не вивчає, яких фахівців бракує.
— Був час, коли потребували психологів, юристів, банкірів. Їх і випускали. Запрошували на підприємства, організації. Уже такої потреби в них немає, але їх і досі вчать. Освіта працює на замовлення держави, проте вузам воно не поступає.
3 
1
Коментарі