У березні у тепличному господарстві Тального почнуть достигати помідори — по 50 т щодня. Торік у листопаді тут збудували новий комплекс на 9 га. Нові теплиці на кілька метрів вищі та світліші за старі.
Скляні двері відчиняються у просторий зал. Праворуч за склом — автоматизована котельня німецької фірми "Вісман".
— Котел розрахований на мікрорайон із населенням 100 тисяч людей, — каже керівник 30-річний Андрій Гордій.
Ліворуч від котельні складені ящики. Чоловік скаржиться, що українські виробники так і не навчилися робити їх якісно.
— Використовуємо польську тару, — пояснює.
У теплиці з"являються велосипедисти.
— Купили велосипеди для наших робочих, — говорить керівник. — Якщо ходити пішки — півдня піде на пересування. Велосипедом — друге діло.
Воду для поливання очищує голландський фільтр із ультрафіолетовими променями.
Гордій показує ще новинку — поїзд для транспортування плодів.
— Оснащений фотоелементами та працює в автоматичному режимі, — веде далі Андрій. — Сам під"їжджає, зупиняється біля ящиків із продукцією і транспортує. Це рідкість навіть для Голландії. Нині ми прокладаємо для нього колію в бетонній підлозі.
За наступними скляними дверима — довгі ряди помідорів. Чоловік бере невеличкий пристрій, схожий на мобільний телефон.
— Це — рідер. Ним я можу визначити кількість і якість роботи і суму зароблених за день грошей. Кожен ряд у теплиці пронумеровано. Коли робітник стає працювати на нього, він вставляє рідер у спеціальну нішу. Якщо хтось надумав схалтурити, брак виявиться зразу на комп"ютері, — каже Андрій Гордій.
Зарплата тут найвища в районі. Без відрахування податків отримують 2–2,5 тис. грн. Інженерно-технічний персонал — до 4 тис. грн.
— У цьому місяці один працівник уже заробить тисячу доларів. Наш принцип простий: замість восьми чоловік, які зароблять по 500 гривень, ми хотіли б мати двох, що зароблятимуть по дві з половиною тисячі. До голландської технології треба голландської самовіддачі. Поки що у тальнівців краще виходить рахувати години до кінця робочого дня, ніж викладатися на повну.
На роботу беруть із випробувальним терміном у три дні. Якщо людина не підходить, із нею все одно розраховуються.
За півгодини повертаємося у зал. Збоку ще одна невелика теплиця. Корінь помідорів там розташований десь на метр вище від підлоги.
— Голландці з таких теплиць мають за сезон 80 кілограмів помідорів з квадратного метра . Ми ж поки що — лише 65, — зізнається керівник.
На запитання про вміст нітратів у томатах Андрій сміється.
— У наших помідорах їх значно менше, ніж у тих, що ростуть на людських городах. Ніяких нітратів, ніякої хімії ми не використовуємо.
Тальнівські теплиці належать Миколі Гордію та його синам Андрієві та Вікторові. Гроші в теплиці вклали, взявши кредит у банку. Микола Гордій керує Уманським тепличним комбінатом.
Коментарі