55-річний Іван Решетник, голова Тальнівського товариства мисливців і рибалок, звернувся до Черкаського управління лісового господарства. Просив дозволу на відстріл лисиці. Мотивував збільшенням кількості звіра. Однак отримав відмову.
— Сказали, що не треба тривожити лисиць зараз. Мовляв, у мисливський сезон треба було стріляти. А зараз хоч їх і понад норму, але стріляти не дозволили.
Узимку у Тальнівському районі нарахували 110 лисиць.
— Усіх тварин важко порахувати, майже неможливо, — каже Іван Решетник. — Бо більше як половина живуть не у полі чи лісі, а в селах у покинутих хатах або хлівах.
Кілька років потерпає від тварин Павлівка Перша.
— Лиси чекають, коли господарі випустять зранку курей. Якщо якась курка зазівалася, відразу ловлять. Травити чи заливати лисячі нори водою не маємо права, бо це браконьєрство.
У Веселому Куті лисячий виводок жив на шкільному подвір'ї.
— Доки ми їх знайшли, то вони під бетонною плитою на теплотрасі встигли лисенят вивести, — продовжує Іван Дмитрович. — Якщо в лісі чи в полі за зиму виб'ємо й приведемо до норми, то в селах — біда. На осінь знову буде лисиць повно.
Голова розповідає, що у Гордашівці мисливці загнали лиса до хати-пустки.
— Потім обшукали всю будівлю, а той наче під землю провалився. Вийшли, закурили. А він подерся у грубу, пересидів у комині й вискочив чорний, як сажотрус. Дядьки подумали, що то собака, й не звернули уваги. Коли схопилися, то лиса й слід простиг.
Коментарі