У будинку культури селища Верхнячка Христинівського району напередодні Різдва встановили новий енергоощадний котел. Гроші виділили з місцевого бюджету. Це єдиний опалюваний будинок культури в районі.
Він розташований неподалік селищної ради. При вході одразу відчувається тепло. У концертній залі ремонтують сцену. Фарба та штукатурка на стінах потріскалися. Оркестрова яма прогнила. Двері ліворуч ведуть до котельні. Поряд котла, що нагадує велику залізну бочку, купа дров. З пристрою виходять кілька широких труб.
— Коли обирали котел, то думали перш за все про економічність. Бюджет обмежений, а потреби великі. Газова котельня нам обійшлася б у 300 тисяч гривень, — говорить селищний голова Микола Наконечний, 28 років. — Тому купили деревний автономний котел. Витратили на все близько 85 тисяч. Котел привезли нам із Київської області, коштує він 43 тисячі гривень. Його особливістю є те, що у ньому дрова не горять, як у печі, а тліють завдяки обмеженій подачі повітря. Під час тління виділяється газ, він спалюється в окремій камері. В іншій ізольованій камері нагрівається повітря до температури більше 200 градусів та потужним вентилятором видувається у приміщення. І вже через досить короткий час у великому залі будинку культури стає тепло. Кубометра дров вистачає на дві доби. Палива у селищі досить. Крім централізованого опалення, встановили електроконвектори по всьому будинку.
Жителі селища чекають офіційного відкриття установи.
— Після ремонту у нас запрацює кінотеатр, — розповідає заступник селищного голови Борис Коник, 51 рік. — Екран уже є. Проектор треба придбати. Уже відремонтували мотор, який закриває та відкриває штору. Клуб не опалювався 20 років. Коли відкрили будку кіномеханіка, то в стоп-кадрі був фільм "Зіта і Гіта". Люди вже йдуть і питають, коли гуртки для школярів почнуть працювати. Пенсіонери цікавляться, коли на хор можна буде ходити.
Із 691 сільських клубів Черкащини постійно опалюють лише 59. Іще у 335 тепло дають на час проведення масових заходів.
В обласному управлінні культури розповідають, що фактично тільки ті 59 клубів щороку лагодять, утримують у доброму стані. В решті ремонтів не проводили по 10–15 років, опалювальні системи зіпсовані.
— Усього в області 47 закладів культури в аварійному стані, з них 33 — сільські, — каже Петро Войтенко, 68 років, начальник відділу технічного нагляду при головному управлінні культури області. — Бюджети великих сіл можуть утримувати свої клуби. Як-от село Громи на Уманщині. Там минулоріч за часткової допомоги району зробили капітальний ремонт.
2 
1
Коментарі