Цього місяця в магазини Черкас завезуть форель, вирощену "Черкасирибгоспом". На підприємство мальків взяли наприкінці минулого року. Тоді вони важили по 10 г. Нині це товарні рибини по 220–240 г.
У цеху "Черкасирибгоспу" дзюрчать струмки. Вода витікає із труб у 18 ванн із нержавійки, де кишить форель.
Головний рибовод 28-річний Євгеній Задорожній розкидає з відра у ванни комбікорм. Каже, що у форелі апетит відмінний. Якщо в басейні 100 кг риби, то на добу їй треба 4 кг комбікорму.
— Вночі риба малорухлива. А вдосвіта починає гарцювати у воді та вистрибувати. Значить, давай їсти, — пояснює Євгеній.
За фореллю доглядають п"ятеро працівників. Уночі в цеху є черговий. Він слідкує за роботою насосів та кисневим режимом.
— Качаємо у ванни повітря, щоб не менше 6 міліграмів на літр виходило. Підтримуємо температуру води — 14–18 градусів. Тоді форель почуває себе комфортно, — розповідає рибовод.
— Женя, ану вилови в ящик з відро форелі, — звертається до чоловіка голова правління "Черкасирибгоспу" 57-річний Олександр Онученко.
Євгеній бере сачок і зачерпує ним форель. Коли висипає в ящик, риба підстрибує.
— Швидко фотографуйте, бо форель без води миттєво гине, — занепокоєно гукає керівник.
Він каже, що замкнуті цикли з вирощування риби Європа використовує років двадцять. Хоча ідея пішла від українських фахівців.
— Імпортована на наш ринок форель із Польщі та Голландії, звиняйте, вся з біодобавками та барвниками. А в нас — натуральні корма. І риба по кольору м"яса не червона виходить, а жовтувата, — продовжує Онученко.
За його словами, вирощувати осетрових у замкнутому циклі вигідно. Бо можна контролювати використання кормів, на відміну від ставків. У них 70–80% кинутих харчів риба з"їдає, а залишки осідають у мулі. У басейні ж мальки підбирають усе.
Цьогоріч підприємство планує виростити 10 т форелі.
3 
35413
Коментарі
1