Уманчанин 61-річний Володимир Войцовський 30 років пропрацював шофером. Тоді отримав травму хребта. Вісім років тому пішов на сеанси голкотерапії — вколювання голок у певні точки на тілі. Болі припинилися. Нещодавно чоловік застудив судини і знову прийшов до голкотерапевта.
Прийомна 55-річного Федора Костенюка розміщена в частині приватного будинку по вул. Урбайліса в Умані. Вивіски кабінет не має. Люди знаходять лікаря, передаючи інформацію з уст в уста.
Федір Костенюк вводить в різні частини ноги Володимиру три голки довжиною 10–12 см.
— За кілька сеансів почуватиметься краще, — каже.
Голкотерапію Федір Іванович практикує з 1987 року. Колись він працював невропатологом в уманській райлікарні й потрапив на курси голкотерапії при Донецькому медінституті. Це був перший випуск спеціалістів кафедри рефлексотерапії.
Голковколювання, як безмедикаментозна форма лікування, зародилися в Китаї 2,5 тис. років тому. У нас цей метод поширився в 1960-х роках.
— Метод базується на впливі на локальні нервові центри, що мають свої точки на тілі людини. Кожен голкотерапевт знає певну гаму точок, — пояснює Федір Костенюк. — Кожна точка має свої характеристики: може знімати головні болі, спазми, лікувати мігрені, збільшувати чи зменшувати тиск, покращувати функцію шлунка, роботу печінки, знімати спазми жовчного міхура, зубний біль.
Голкотерапія лікує й хронічні захворювання. Часто голковколювання поєднують із масажем. Наприклад, при лікуванні остеохондрозу. За допомогою голок лікують ортопедичні захворювання, хвороби шлунково-кишкового тракту, неврологічні, респіраторні, очні та ін. Голки зі срібла використовують переважно тоді, коли їх треба лишати в шкірі на тривалий час.
— Голковколювання використовують навіть при онкозахворюваннях. Є методики зняття болю, щоб не вводити наркотичні речовини. Раніше займався лікуванням бронхіальної астми. Наразі лікую тільки неврологічні захворювання. Клієнти приходять із самого ранку, я вже із четвертої-п"ятої години працюю, — дістає упаковки голок.
Стати лікарем Федору Костенюку напророчила бабуся:
— Вона була народною цілителькою. До неї хворі з"їжджалися із різних куточків. Хто кіньми, хто на волах. Пам"ятаю, що люди лишалися часто в неї ночувати: і в хаті спали, і в саду. Бабуся не мала ні одного класу освіти, але знала, як робити різні мазі, вміла вправно пускати кров і вправляти кості.
Голки для терапії лікар отримує із Китаю. Вони бувають від 0,3 до 25 см:
— Маю там прямі зв"язки. Усі голки йдуть стерильні та запаковані, кожна окремо, — каже. — Є чиста медична сталь, а є сплави. Сталь із золотом чи сріблом. Буває чисте срібло. Але частіше сплави. Голка — знаряддя праці. Як навчався в Донецьку, то практикувалися ми один на одному або на собі. Собі робили, аби вивчити, що відчуває хворий. А коли пройшов сам, то я можу розказати й описати пацієнту те, що він відчує. Буває, що голку треба вводити до 12–20 сантиметрів. Наприклад, при лікуванні печінки чи жовчного. Але все залежить від індивідуальних особливостей клієнта. При лікуванні радикуліту вводять голку до 15 сантиметрів. Існують різні способи техніки введення голок. Із ними людина лежить у середньому від 10–45 хвилин.
Курс лікування голковколюванням може тривати від двох до 20 сеансів. Один прийом коштує 50 грн.
Володимира Кушніра поставив на ноги китаєць
— Років 10 тому в мене відняло ліву ногу, — згадує уманчанин 48-річний Володимир Кушнір. — Лікарі казали, що защемився нерв. Я не міг півроку ходити зовсім. Хоча спортсмен. До 40 років грав у футбол. Їздив на лікування та діагностику в різні лікарні, навіть у монастир. Прочитав про голкотерапію і вирішив спробувати. Пройшов 15 сеансів в Одесі в одного китайця. Він відкрив свій кабінет недалеко від санаторію "Росія". До лікаря мене привезла дружина машиною, а додому я вже їхав сам. А ще за місяць після того продовжив грати у футбол.
3 
1
Коментарі