У статті "Битва за верховенство права в Україні триває" відомий американський юрист Богдан Футей цілком слушно звертає увагу на прогресивний характер більшості статей чинної Конституції. Особливо на те, що у ній задекларовано принцип "верховенства права" як один із основоположних у сучасній правовій державі.

Пан Футей наголошує і на тому, що Конституція гарантує кожному "рівність перед законом і судом". Але основну увагу він звертає на неможливість реалізації цього принципу без незалежної судової гілки влади. Те, що в Україні немає незалежної судової влади та справедливого суду, можна побачити на прикладі кримінальних справ, порушених проти Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. І цілком слушно американський юрист запитує: чому мовчить юридична громадськість і Пленум Верховного Суду? Хоч тут питання потрібно ставити ширше, адже воно стосується не лише юристів. Потрібно запитати: чому мовчить увесь український народ?

Річ у тому, що правоохоронні і судові органи ведуть себе так з усіма громадянами, а не лише з опозиційними політиками. Це загальна юридична практика. Різниця лише в тому, що про ці справи знають громадяни, які потрапили в жорна нашого "правосуддя", та їхні адвокати.

Про кримінальні справи Юлії Тимошенко і Юрія Луценка багато людей знають завдяки широкому висвітленню у засобах масової інформації. Про справи рядових громадян ЗМІ пишуть значно менше.

Богдан Футей із тривогою зазначає, що норми Конституції в Україні не виконуються, що демократія в небезпеці. Разом з тим пан Богдан не втрачає віри в Україну й український народ.

Вступаючи в дискусію на цю злободенну тему, зазначу, що пан Футей цілком справедливо наголошує на недостатній активності юридичної громадськості. Але проблеми, які він порушує, набагато серйозніші й лежать більше в політичній, аніж у юридичній площині.

Якщо говорити про причини, які призвели до такого стану речей, то в насамперед слід звернути увагу на те, що Конституція зразка 1996 року дозволяє зосередити всю повноту влади в руках однієї особи. У кінцевому результаті це призвело до узурпації влади президентом і встановлення в Україні авторитарного режиму.

Вищі посадові особи правоохоронних органів прямо залежать від президента. Відсутні реальні механізми контролю за діями влади з боку парламентської опозиції. Суд повністю залежить від виконавчої гілки влади. Це дає можливість представникам нинішньої влади ігнорувати Конституцію і закони. Саме це причина того, що управління Україною здійснюється за методами східної деспотії, а не за принципами демократичної і правової держави.

За таких обставин забезпечити дотримання вимог Конституції і законів України юридичними методами неможливо.

Конституцію і закони порушують ті, хто має бути гарантом їх дотримання і виконання.

Виправити становище можна лише шляхом зміни влади та обрання нових президента і Верховної Ради.

Але для того, щоб не допустити узурпації влади в майбутньому, потрібно внести зміни до Конституції: чітко визначити повноваження президента, Верховної Ради і судової гілки влади, порядок їх обрання, механізми взаємодії та взаємоконтролю.

Окрім того, слід чітко визначити механізми дострокового позбавлення повноважень вищих посадових осіб органів державної влади за невиконання покладених на них обов'язків.

Прийняти нову Конституцію можна шляхом скликання установчих зборів, а потім - обов'язкового затвердження її тексту на всенародному референдумі.

Це дозволить надати Конституції найвищу юридичну силу, що має забезпечувати стабільність правової системи та сприяти демократичному розвиткові української державності.

×