Майстер з лозоплетіння Зінаїда Лугова, 66 років, 25 років виготовляє плетені кошики, діжки та іграшки. Каже, українська лоза — не дуже довга, тому вправний майстер має робити місця стику лозин непомітними.
"Українська лоза потребує особливої техніки плетіння. Це не в'єтнамський матеріал, який буває по 5 метрів завдовжки. На наших берегах росте коротка лоза. Найдовша — сантиметрів 70-80. Тому майстерність — поєднувати кінці між собою міцно, але не товсто — перехват повинен бути майже непомітним. Ми не можемо плести однаково. Кожна нова лозина має свій відтінок. Тому кошик чи горщик виходить ярусами — різнотонним. Техніку перехвату винайшли наші предки, і ми намагаємося зберегти її".
Найбільші вироби з лози і соломи — діжки для зерна заввишки півтора метри і радіусом метр.
"Якщо не згорять і не погниють, можуть зберігатися дуже довго. Плетені бочки для зерна сто років витримують. Коли робиш велику роботу — вона трохи одноманітна, тож її потрібно витримати. Не збитися на тугіше чи вільніше плетіння. Робимо хлібниці, бочечки. Дуже трудомістка. Це ж треба викопати його, висушити, нарізати. Корінь сосни добре пахне. А ще він найкраще переносить миття. Хоча усі плетені з лози вироби також можна мити. Це так само як витріпувати килими на морозі. Півметрова діжечка з кореня сосни вартує до 800-1000 гривень. З лози виробляю і складні форми, обплела нею келих. А інші складні вироби виплітаю візуально витримуючи форми. Люблю робити тонкі і дрібні елементи, - показує на ляльки чоловіка і жінки у народному вбранні з соломи. - Не видно, де початок, де кінець соломини. Є ґвинтове плетіння в дві-двадцять соломинок. Маю шафу зі своїми роботами в музеї іграшки. Я рада, що вони їх зберігають. Вдома тримаю кошика для картоплі, діжечку для цибулі, скриньки для в'язання".
2 
1
Коментарі