Учасники гурту "Mad Heads XL" - засновники рокабіліті в Україні - у 1990-х купували речі у секс-шопах.
"Зараз українські магазини одягу не відрізняються від західних, а в 90-х ця різниця була разючою. Коли радянська людина виривалася за кордон, тарилася всім, що бачила. Так само робили ми, але скуплялися у спеціалізованих магазинах. Звичайний одяг шукати було актуально тільки для людей із совка. Шукати стильні рокабільські речі — для рок-н-рольщиків усіх країн.
Пам'ятаю, як друзі голландці на фестивалі в Іспанії казали: будемо повертатися додому не прямою дорогою, доведеться зробити гак, щоб заїхати у місто, де є класний рокабільський магазин взуття. А колись у Лондоні натрапили на магазин із дуже доступними цінами. Тоді доводилося рахувати гроші, не могли купувати все, що хотіли. Продавець-індус запитав звідки ми. Кажемо: з України. "О, бідні люди. Я продам вам речі по особливій ціні". Перша реакція — відчуття патріотизму, нічого не бідна країна ми, не треба ніяких знижок. Але вчасно зупинився й промовчав. Купили собі три однакові класичні чорно-білі клубні куртки. Дуже мало їх поносили. Басист за декілька тижнів зачепився за щось і порвав, другу на фестивалі загубили", - розказав лідер гурту Вадим Красноокий.
2004-го гурт додав до своєї назви літери "XL" та почали виконувати музику на межі ска та панку. Але їх стиль кардинально не змінився. Додались елементи ска — візерунок у чорно-білу шахівницю та елементи українського фольклору.
"Ще пам'ятаю, як виступали в Гамбурзі й магазинчик рокабільських речей був розташований в знаменитому Кварталі червоних ліхтарів - Ріпербані. Це осередок проституції та порноіндустрії. Тут "повна злачність". Нам стало цікаво зайти глянути, що продається в німецькому секс-шопі. Виявилось, що там є багато крутих рок-н-рольних речей: взуття, ремені з полум'ям на пряжці. Тоді почали влаштовувати шопінг по секс-шопах", - додав лідер гурту "Mad Heads XL".
Коментарі
1