"Найбільше гості сидять на кухні. Розповідають про проблеми, невдачі. Скаржаться і плачуть. Такі розмови насичують дім негативною енергетикою. Щоб її нейтралізувати й перетворити в позитив, на кухні має бути предмет із глини ручної роботи",- каже 60-річна Неля Супруненко із Чернігівщини.
Жінка продає в Києві у переходах метро глиняний посуд, який робить її батько, заслужений майстер народної творчості України 86-річний Іван Бібик. На дні кожного горщика видряпаний його автограф. Найдорожча річ — 5-літровий баняк з кришкою, 100 гривень. Коники-свистулі продає по десятці.
Стукає патиком по глиняному горщику. "Чуєте, як дзвенить, бо цілий, а як деренчить, то десь надбитий. Вибирайте червонястий горщик, він добре випалений. В середині змащений порошком скла. Тому блищить, як лакований. Такий міцніший, його буде легше мити".
Найбільше беруть макітри з глиняними макогонами, ступки, глечики й горщики. Ними не тільки очищують енергетику кухні, а й використовують для приготування страв. Запікають в духовці м'ясо, тушать овочі й варять кашу. Крупу заливають водою один до двох й ставлять в духовку.
"Хороша річ - глиняна хлібниця. У ній хліб не черствіє й не пліснявіє. Але я її на замовлення привожу".
Глину для виробів майстри копають у кар'єрі в селі. Додають тільки криничну воду. Формують вироби вручну на гончарному кругу. Випалюють в горнилі на власному подвір'ї.
Коментарі
1