На засідання клубу анонімних алкоголіків слід ходити кожного дня. Лише так можна утриматися від вживання спиртного.
Таку думку висловив один із членів клубу Ігор. Він ходить до групи "Фенікс", засідання якої відбуваються кожного будня по вул. Межигірській, 87А о 19.00.
"На перших порах в клуб треба приходити кожного дня, так легше буде тримати себе в руках. Тут ніхто не читатиме моралі. Алкоголіку не можна вказувати, бо він завжди зробить навпаки. Знаю це по собі. Якщо я виходив з дому, то міг ще повернутися тверезим. Якщо дружина казала: "Ти ж дивись не напийся", то прилізав додому на чотирьох", - сказав він.
Анонімних алкоголіків пригощають печивом і чаєм. Засідання починають з молитви. Потім кожен по абзацу читає "12 кроків анонімних алкоголіків" — визнати своє безсилля перед алкоголем, неможливість обійтися без сторонньої допомоги і в думках поручити себе вищій силі, яка допоможе. Присутні представляються. Називаючи своє ім'я, кожен додає, що він — алкоголік.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Горілку заборонили продавати в піст
"Я пропив усе: роботу, квартиру, дружину. Одного разу так напився, що в мороз ліг спати на лавці у парку. Вранці прокинувся у лікарні з обмороженнями. Після того дав собі слово, що чарки більше до рук не візьму. Не п'ю вже 4 роки. Я сам з містечка під Києвом. Працював на будівництві. Був компанійським, з усіма дружив. Випивав, як і всі — по святам і п'ятницям. Спиватися почав після народження сина — виставлявся всім: сусідам, колегам, родичам і навіть незнайомим людям. Дружина двічі возила мене кодувати. Але не помогло. З нею розлучилися, коли синові виповнився рік. Через рік вирішив продати свою 2-кімнатну квартиру і купити меншу. Свою продав і всі гроші просадив у кабаках і почав бомжувати. Про клуб анонімних алкоголіків дізнався випадково- почув на вулиці розмову двох чоловіків. Тепер працюю на будівництві, мешкаю в гуртожитку. ", - розповів один зі членів клубу Василь Семенович.
Щодня на засідання приходять близько 50 людей. Половина з них — дівчата.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Якщо людина знає, що їй зранку на роботу, — не питиме"
"Кожного ранку мені хочеться випити. Все почалося зі захоплення слобоалкогольними напоями. Щовечора з подружкою випивали кілька келихів алкогольних коктейлів, потім перейшли на міцніші напої. У ресторанах на випивку витрачала по 2 тисячі гривень. Дозволити собі це могла, бо мої батьки дуже забезпечені люди. Після закінчення університету 6 разів влаштовувалася на роботу. Після кожного запою не виходила на роботу і вимикала телефон. За це мене звільняли", - поділилася дівчина Олена.
Засідання триває півтори години. Наприкінці по залу передають чорний капелюх для збору коштів. Їх витрачають на оренду приміщення. В капелюсі видніються купюри по 2, 5, 10
та 20 грн.
"В клуб анонімних алкоголіків наші пацієнти ходять вже після закінчення лікування в стаціонарі, - сказав кореспонденту Gazeta.ua психолог наркологічного центру "Позитив" Олександр Клочок.
Там вони можуть поговорити з людьми, які мають такі ж проблеми, поділитися переживаннями, попросити допомоги. Атмосфера, яка панує в таких клубах, позитивно впливає на людей, які хочуть позбавитися наркозалежності. Клуби допомагають людині повернутися назад в соціум. Декому потрібно ходити щодня, іншим вистачає двох разів в тиждень". - додав він.
Коментарі
3