Сьогодні в Україні стали дуже популярними кінні прогулянки: заможні українці вишукують дорогих інструкторів для своїх дітей, відчайдушні мами хворих на ДЦП діток відмовляються від традиційної медицини і сподіваються на іпотерапію, гірські курорти дедалі частіше включають в список послуг кінні прогулянки. В чому ж насправді секрет іпотерапії і чи завжди катання на конях приносить користь людському організмові, розповіла Gazeta.ua практичний ветеринар Марія Мартин.
"Перш за все треба чітко визначити для себе, для чого потрібна іпотерапія, чи потрібна вона взагалі, - каже ветеринар. - Безумовно кінні прогулянки є одним із найвідоміших в Європі нетрадиційних засобів лікування різноманітних захворювань. Але те, що мені доводиться чути про вплив кінних прогулянок на здоров'я людини, викликає бажання кричати: "Люди, отямтесь!".
Марія Мартин стверджує, часто батьки знаходять своїм дітям якесь заняття, до кінця не з'ясувавши усі його переваги та недоліки.
"Коли бачу, як тішаться батьки 12-13-тилітніх дівчат, дивлячись як ті майстерно сідлають коней, мені стає сумно. А ви знаєте, які наслідки воно за собою тягне? Саме в 12-13-літньому віці у дівчат відбувається важливий етап у формуванні органів статевої системи. І, якщо в такому віці захоплюватися їздою на конях, це призводить у майбутньому до безпліддя. Колись усі їздили на конях: від малого до старого, але для дівчаток були спеціальні сідла, на яких ноги слід було складати докупи і на один бік".
Жінка каже, особливо небезпечні кінні прогулянки для тих, хто має проблеми з нирками, адже нирки – це органи, які не мають ніяких кріплень.
"Я не кажу, що іпотерапія – це мильна бульбашка. Лише прошу, перші ніж садити дитину на коня, з'ясуйте, чи безпечно це для неї. Історія медицини знає чимало випадків , коли іпотерапія вилікувала дітей із ДЦП, від аутизму і т.д. Але тут коні мають радше психологічний вплив, аніж фізіологічний. Наприклад, часто чую про неймовірні властивості шерсті коня, але насправді в ній немає нічого особливого, більш ефективними і лікувальними є овеча, котяча шерсть".
Мартин стверджує, в лікуванні важливим є контакт з твариною, незалежно від того кінь це чи собака.
"Так, тварини лікують – це усім відомий факт, - пояснює ветеринар. – Дельфіни, коні, коти, кури, собаки, зрештою всі свійські тварини. Вони відчувають потреби людини, особливо - дитини. Згадайте, як кіт вмощується на хворе місце, як собаки стають поводирями своїх сліпих господарів. У коней, як і в людини, є така річ, як милосердя, вони відчувають хвору дитину і хочуть їй допомогти. Хоч коні не є високоінтелектуальні тварини, вони благородні, не агресивні і найчистіші серед свійських тварин. Якщо кіт може переносити якусь інфекцію, собака може мати кліщі, то кінь – ніколи. Недаремно ж кажуть: там, де напився води кінь, може пити і людина".
Важливим фактором є сприймання самою дитиною коней чи будь-яких тварин.
"Дитина повинна відчувати, що вона для когось є життєво необхідною, - продовжує Марія. – Тобто дитина повинна піклуватись про тварину: годувати, чистити шерсть чи вигулювати, наприклад. Саме цей момент і є найважливішим у лікуванні дитячого аутизму, дитина повинна відчути свою суспільну значущість. Що стосується ДЦП, тут теж чи не найважливішим є контакт на енергетичному рівні з твариною, не жести, не мова, а енергетика. Колись, якщо народжувалась дитина з ДЦП, ніхто не хвилювався, казали – виходиться. І дитина справді виходжувалась: свіже повітря , чиста вода, свійські тварини. Плюс велика кількість дітей у сім'ї: щоб гратися з братами та сестрами, доводилося підлаштовуватись під їхній ритм, встигати за ними. А де сьогодні повинна виходитись та дитина? В двокімнатній квартирі?".
Ветеринар запевняє, якщо у вашої дитини проблеми, не вишукуйте дорогих, недоступних, а часом і непотрібних методів. Хворій дитині потрібна сільська місцевість з якісною водою, не забрудненим повітрям і контакт з природою, з тваринами, зокрема, і з кіньми.
2 
1
Коментарі
2