У жодній нормальній країні світу новина про те, що тексти на цукеркових обгортках писатимуть державною мовою, не потрапила б навіть до сотні цікавих щоденних новин.
У нашій же країні рішення українського бізнесмена та державного діяча Петра Порошенка не економити на українській мові та писати на етикетках "цукерки" замість "конфеты" не просто потрапило в перелік гарячих новин. Воно вже не перший день є предметом жвавого обговорення на всіх рівнях, і соцмережі тут навіть пасуть задніх. На перших флангах – важка артилерія експертів різного ґатунку, котрі називають рішення писати "цукерки" замість "конфеты" політичним.
Нас або підводять до думки, що про економіку країни ніхто не думає і весь бізнес – політично вмотивований, або так насправді є. В той самий час активізувалася доволі численна спільнота, котра періодично закидає в інформаційний простір гасла з ключовим словом "якість".
Приклади? Будь ласка: якісні цукерки купуватимуть, не читаючи етикеток.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Порошенко на обгортки шоколаду повернув українську мову
Або: якби книжки українською мовою були якісними, їх би читали краще за російськомовні, бо такі закони ринку.
Чи таке: освіта російською мовою якісніша за україномовну, бо російська поширеніша і саме нею можна отримати більше якісної інформації. В той же час англомовна людина має доступ до інформації, котра на порядки ширша та якісніша за ту, яка виходить російською.
Але навіть якщо питання мови, якою користується бізнес – політичне, і головний аргумент: "Російську в нас розуміють усі, головне – боротьба за якість", на 21-му році незалежності забувається інший бік питання.
Українську мову в Україні так само розуміють усі. Навіть прем'єр-міністр Микола Янович Азаров. Цього факту не заперечить навіть запеклий адепт "русского міра" - політичними вибриками якраз є публічні вимоги деяких громадян України надати перекладача з української на російську. Можу при бажанні назвати в приватній розмові час та місце, коли лідера "Свободи" Олега Тягнибока бачили за читання не просто російськомовних, а виданих у Росії газет та журналів. І навряд чи пан Тягнибок надає цьому якесь політичне значення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "На Сході привчаю до української офіціантів великими чайовими"
Проблема в іншому: українська мова в Україні функціонує паралельно з російською лише де-факто. Юридично цього ніхто не узаконив. Я, скажімо, не хочу читати журнали для жінок, вони не містить цікавої для мене інформації. Проте переважна більшість цього глянцю – російськомовна. Дарма, що частина видається в Росії або іншій країні та має українське представництво. Україномовна версія повинна бути незалежно від того чи цікавить мене як споживача це видання.
Українська мова не витіснить російської. Зворотній процес теж не відбудеться. Проте держмова мусить на офіційному рівні функціонувати поруч із російською в усіх проявах життя.
Якщо вже так кортить, ті ж самі цукеркові етикетки можна робити двомовними чи навіть взагалі тримовними, додаючи англійську версію. Використання української в сфері бізнесу та послуг – така сама обов'язкова опція, як ранковий туалет. Мити руки перед їжею не чиясь примха і не велика політика, а елементарні правила хорошого тону та особистої гігієни. Саме за такими критеріями одна цивілізована культурна людина готова сприймати іншу.
Тож використовувати українську мову публічно – це правильно з точки зору елементарної поваги до країни, в якій живеш. Подібні речі навіть не повинні обговорюватися, бо самі по собі свідчать про якість життя, яку ми з вами маємо або хочемо мати. Адже будь-яка якість починається з поваги насамперед до себе.
Мовна неоднорідність у повсякденні немає нічого спільного з мовою меню, яке вивчаєш у ресторані, чи мовою технічного паспорту, вкладеного в коробку з придбаним товаром. Проте присутність української мови хоча б у рекламі та на упаковках чітко дає зрозуміти, в інтересах якої країни ведеться той чи інший бізнес. І якщо ми розуміємо дві мови та поволі починаємо не боятися третьої, це означає – ми вчимося, а не звужуємо мовні сфери.
Вчитися завжди краще, ніж лишатися вічним електоратом й адміністративним ресурсом комуністів чи "регіоналів".
5 
1
Коментарі
23