"Русский военный корабль" протікає, і в трюмі повно води
Пірати відчайдушно черпають її, переконуючи капітана, шо все під контролем. Але краби вже задирають голови і клацають клешнями від нетерплячки
Проти законів фізики не попреш — вдаривши нас, Росія відштовхнула Україну від себе. Вирвавши таким чином десятилітні гарпуни та якорі, які глибоко сиділи в тілі нашої країни.
Росія взяла Україну на абордаж ще багато сторіч тому та з тих часів практично безперервно тримала на короткому повідку, підтягуючи до себе в потрібні моменти. Іноді підтягувала так близько, що команда українського корабля зі східного борту вже не могла розрізнити, де наш корабель, а де — російський, і щиро вважала обидва єдиним цілим.
Жорстока правда полягає у тому, що Росія весь час вбивала наших капітанів, а команду заковувала в кайдани, заганяла в трюм і казала: подивіться на цього човника, він не може бути самостійним кораблем, лише рятувальною шлюпкою, допоміжною біля нашого. Дивіться, вона навіть на борту висить так гарно.
Зрештою "русский военный корабль" так вчадів від вугілля і мазуту, що почав розвалюватись
Але зрештою "русский военный корбаль" так вчадів від вугілля і мазуту, що почав розвалюватись. А метикуваті юнги і старі капітани українського корабля вловили момент, перерізали зітлілі канати і подались у вільне плавання.
Багато хто думав, що "русский военный корабль" вже остаточно віддав кінці, але їм вдалось підлатати свою стару баржу, начіпляти на неї гармат, підняти чорний прапор з кістками і ринутись в погоню за нами.
І от ми відстрілюємось від них, ріжемо абордажні гаки і, відчайдушно піднявши вітрила, намагаємось втекти під протекторат Ост-Індської торгової компанії. А піратська розвалюха хоче загнати нас у нейтральні води, бо захопити і пограбувати вже не може.
Морські битви не тривають довго, тому ще трохи — і ми відіб'ємось від них
Морські битви не тривають довго, тому ще трохи — і ми відіб'ємось від них, або, принаймні, зможемо таки втекти, бо у нас, крім вітрил, є вже паровий двигун. І ми корабель наступного покоління.
А "русский военный корабль" протікає, і в трюмі повно води. Рускі пірати відчайдушно черпають її, переконуючи свого капітана, шо все під контролем. Але краби з дна вже задирають голови і клацають клешнями від нетерплячки, а мурени в карти розігрують найбільш опасистих членів екіпажу.
Коментарі