Какой должна быть прекрасная Россия будущего

История человечества еще не знала столь катастрофического нагромождения самых диких преступлений

Кілька днів тому, десь далеко на Далекому Сході, один із двійників Путіна поінформував свою останню лукашенку, що в їхньої війни "благородні цілі".

Очевидно кожному: цілей у них і справді більше, ніж одна. Але мусить же серед них бути якась най-най. Найблагородніша.

Такою – нині вже можна сказати з певністю – є тотальне знищення українства. Ціль номер один, вершинне втілення благородної містичної душі з усіма її "чаяниями".

Тут, однак, на думку спадає старий Ґанді, що йому приписують афоризм, який донині серед моїх улюблених: "Найперше потурбуймося про засоби. Ціль потурбується про себе сама".

Тож і я слідом за Магатмою – не про ціль, а про засоби. Їх у мене назбирується цілий каталог, і при тому я, звичайно ж, усвідомлюю, що він далеко не остаточний. Але вже й тепер він доволі довгий, і все, що в ньому вмістилось, аж волає до умовного Нюрнберґа чи безумовної Гааґи. Й от воно:

- масові смертельні атаки на цивільне населення зброєю невибіркової дії (бомби, ракети, снаряди), зокрема й забороненою;

- неспровоковані "безпричинні" масові розстріли;

- зґвалтування жінок, чоловіків, дітей, старих – дуже схожі на сатанинські ритуали;

- спалення вбитих людей у спеціальних пересувних крематоріях;

- мінування об'єктів, природних теренів, громадських місць, людських тіл;

- полювання на визначених осіб за наперед сформованими критеріями, викрадення їх із подальшими катуваннями і можливими вбивствами;

- принизливе, жорстоке, нелюдське поводження з військовополоненими;

- примусове вивезення мешканців окупованих територій (масові депортації);

- примусове розлучення дітей з їхніми родинами;

- мародерство, грабежі, крадіжки, розбій;

- нищення людських домівок, позбавлення даху над головою й елементарних умов життя;

- дикунське псування майна – як приватного, так і громадського, масовий вандалізм;

- відбирання у громадян українських паспортів та інших документів;

- змушування до рабської праці;

- насильницьке втягування мешканців окупованих територій у колабораціонізм;

- руйнування цивільної інфраструктури – свідоме, прицільне і методичне;

- приречення десятків тисяч людей на муки голоду, холоду, зневоднення, темряви;

- позбавлення десятків тисяч людей медичних засобів та можливостей лікування;

- завдання незліченних фізичних уражень та психічних травм;

- нищення архітектурних пам'яток і загалом пам'яток культури;

- нищення господарчих об'єктів – заводів, фабрик, комбінатів, нафтобаз, портів, складів, торговельних центрів і зерносховищ;

- нищення природи, її багатств, екологічних систем;

- насильницька зміна шкільних програм і заборона навчання українською мовою;

- вилучення з бібліотек із подальшою "утилізацією" українських книжок згідно зі заздалегідь укладеними чорними списками тем і авторів;

- аґресивне позбавлення українських громадян їхнього інформаційного і культурного простору.

Я не маю ілюзій, ніби згадав усе, але пунктів у цьому переліку аж 25.

І щоб реалізувати через Гааґу справедливе покарання за кожним із них, у нас немає іншого виходу, крім воєнної перемоги. Це без вибору. Це обов'язок. Історія людства, незважаючи на вписаний у середину минулого сторіччя нацизм, ще не знала такого катастрофічного і – головне – спланованого нагромадження найдикіших злочинів.

Щоб цілковито виключити будь-яку можливість їх повторення, переговірні позиції України вже нині могли би передбачати приблизно такий превентивний пакет:

1. Росія назавжди відмовляється від збройних сил за винятком обмеженого поліційного континґенту для забезпечення громадського порядку.

2. Росія стає нейтральною і без'ядерною, що знаходить відображення в її новій конституції.

3. Росія передає державам-опікунам усі види озброєнь масового невибіркового враження і все важке озброєння.

4. Ґарантом безпеки Росії від імені НАТО і ЄС є Україна. В разі нападу на Росію третьої держави Україна зобов'язується ініціювати спеціальні консультації.

5. Росія погоджується провести, в найстисліші строки й під міжнародним наглядом, демократичні вільні вибори, до яких не допускаються політичні партії та діячі з рашистським минулим.

6. Росія запроваджує сувору кримінальну відповідальність за будь-яке публічне виправдання рашизму.

7. Україна погоджується на повернення Криму і запроваджує тимчасовий перехідний статус ОРДЛО в межах на 24.02.2022.

8. Україна також погоджується розглянути як варіант часткової репарації прийняття до свого складу Курщини, Білгородщини і Кубані.

9. У кожному суб'єкті федерації Росія проводить референдум щодо збереження єдиного державного утворення і зобов'язується визнати рішення тих суб'єктів, які проголосують за вихід зі складу федерації.

10. Росія беззастережно передає міжнародним судовим інституціям організаторів геноциду та їхніх поплічників.

11. Москва припиняє бути столицею й поступово перетворюється на радіоактивну зону відчуження.

12. Столиця Росії переїздить до Тамбова (як варіанти – Саранська, Мухосранська).

13. Росія зберігає право на обмежене й цензуроване перевидання творів Толстоєвського та інших класиків, а також на нічим не обмежену телевізійну трансляцію балету "Лебедине озеро".

Передруковується з дозволу видання "Збруч"