Величайшей революцией новой власти стал переход к наглости

Сначала было слово

Все ж перебуваємо у мові. І чим далі, тим більше. Такою є особливість загального розвитку світу. Правдоподібно, підбираємося, перебираючи і відкидаючи мегатони недієвих словесних комбінацій, до тієї остаточної фрази, яка зможе колись відповідати дзеркальному відображенню старту – спочатку було слово.

Якщо зблизити фокус, то не йдеться про мову українську, про той тип мовлення, який можливостями саме української мови зумовлений. Мене цікавить тепер не моє життя у мові на рівні приватності, а то, як моя громадянськість формується періодами і способами панівного суспільного і владного мовлення. Трохи заплутано, але я розумію, що хотів сказати.

Історія незалежної України дуже добре представляє зміни у цьому владному дискурсі. Найважливішими віхами нашої державної історії взагалі можна вважати зміну віх олімпійської риторики. Державницько-партійні фігури кравчукізму. Філологічно шедевральні плівки з фраґментами Кучми. Безпідставні, але дійсно україномовні плетива Ющенка. Тупий конкретний базар Януковича. Патетичний демонстративний риторичний щит і меч Порошенка…

Тож найбільшою революцією нової влади став безапеляційний перехід до хуцпи (зухвалість або нахабство в негативному і позитивному сенсі. - gazeta.ua). Не можна наполягати на тому, що саме нова влада нав'язала суспільству цю хуцпу. Бо вона у дифузному стані вже давно проникла у всі суспільні пори. Мовний сенс нової влади полягає у тому, що вона спочатку цю зораність зрозуміла, вловила тренд, а тепер її леґітимізує, перетворюючи у канон. І саме це є найсуттєвішою революцією чи путчем, яка вже стала невід'ємною частиною українського шляху.

Треба визнати, що така революція є доказом того, що український шлях вже цілком глобалістичний. Незалежно від того, які особливості запізнення роблять його унікальним, тренди, якими нами керують, виказують належність до всесвітньої уніфікованості.

Нахабство, хуцпа маленької людини не могли не з'явитися у світі, який одночасно проповідує і максимальні права кожному, і стратегію особистої винятковості і виразної перемоги над тими, хто має такі ж самі права. Ідеологія агресивного використання шансу все ж передбачає переступ через сотні і тисячі тих, які мають право і тим шансом скористатися, і його занедбати.

Культивована агресивність виявилася справжнім зворотнім боком теоретично виплеканої рівності.

Мільйони торгових агентів, тисячі шкіл успіху, сотні творів літератури, головною ознакою яких є безпосередня корисність, безконечність нахабних самостверджувальних фотографій і дозволених брутальних дописів у віртуальному сегменті реальності, цинічні рішення судів були елементами створення революційної ситуації. Передовсім у стилі мовлення, яке, будучи леґітимізованим, ще більше докладеться до формування стосунків і матерії нового ґатунку. Де найнадійнішим способом самозбереження, як завжди, буде одне – не вестися.

Публикуется на языке оригинала, с разрешения издания "Збруч"