Надеюсь, треть тех, которые проигнорировали выборы, опомнятся

Увертюра к трагедии или комедии?

Країна спочатку заціпеніла і заплющила очі, відтак розплющила очі, вщипнула себе за теє-то, як його, і остаточно прокинулася. А тоді понеслося...

Одні в розпачі, що перемагає крихітка Цахес, інші – що Порох потрапляє в другий тур. Для одних і інших – це катастрофа, істерика і глобальні висновки: а) країна дебілів (тут і я, грішний, погарячкував), б) я не хочу жити з цими людьми, в) треба валити звідси, - пише Юрій Винничук для видання "Збруч".

Ті, що на дух не сприймають Порошенка, за дивними обставинами бачать саме в ньому головного ворога – а не того, що сидить у Кремлі. Пустопорожні слова блазнюка про те, як можна зупинити війну ("просто пєрєстать стрєлять"), виявляється, певній частині народу сподобалися. Яким чином можна перестати стріляти, він не сказав і не скаже, але це діє. Перестати стріляти – як просто! Хто перший почне?

І тому не подіє на цей електорат жоден словесний провал їхнього кумира. Це як з Трампом, який казав, що навіть якби він вийшов на вулицю і застрелив когось, то репутація серед його прихильників не постраждала б.

А відтак наші сподівання на переможний розгром Цахеса під час дебатів можуть не виправитися. Ми ж уже це проходили під час дебатів Януковича і Ющенка. Програв Ющенко. Він чомусь зайняв похнюплену позицію, весь час порпався в папірчиках, щось бубонів. Не мав жодної наперед заготовленої афористичної фрази.

Гадаю, дебати будуть лише тоді мати сенс, якщо кандидати опиняться без суфлерів. Але можна наперед передбачити, що вибір каналу, де відбудуться дебати, стане найвагомішою причиною того, що вони таки не відбудуться. Блазнюк потребуватиме теплої ванни, тому вибір модератора стане теж неабиякою притичиною.

Звісно, у мене від появи перших екзитполів теж відвисала щелепа, бо я сподівався, що приколісти просто не дійдуть до виборчих дільниць. Але таки дійшли, бодай би їм ноги покрутило. А далі я почав з розпачем думати, як той Яворівський "Та що ж ми за народ такий?". А вже під вечір поскладав собі в голові всі фігурки і дійшов висновку, що ми не гірші і не кращі за інших. Наприклад, за англійців з їхнім Брексітом, за американців з їхнім Трампом чи за поляків з ПІСом. Ми й від молдован недалеко втекли з їхнім Додоном.

Інколи народи чинять помилки. Наш народ б'є тут всі рекорди, бо наші помилки тягнуться за нами віками.

Мені не довелося зустрічатися з прихильниками блазня наживо, але я мав дискусії з ненависниками Порошенка. На жаль, усі вони живуть у світі своїх особистих фантазій, підсилених зомбоящиком, геть не орієнтуються в тому, як було і є насправді.

В основному претензії до президента зводяться до кількох пунктів: обіцяв закінчити війну за кілька днів (насправді не війну, а АТО, тобто до того, як Росія ввела свої війська), обіцяв долар по 10 (це теж було до повномасштабної війни), не посадив жодного корупціонера (президент і не садить), краде (що саме – ніхто до скандалу з оборонпромом не міг уточнити, а його причетність до цих зловживань не тільки не доведена, а й заперечена), приховував відпочинок на Мальдівах (це вже канал 1+1 закинув, хоча елементарні правила безпеки вимагають такі події тримати в секреті – ба, вони актуальні навіть для звичайних людей, якщо не хочуть, аби їхнє помешкання почистили злодії), а вишенька на торті – прийшов на крові. Оце вже такий мем, що його доводиться просто виколупувати з мізків. Автори його відомі – вони сидять у Кремлі. А якби перемогла Тимошенко, то не було б на крові?

Тепер, коли результати всім відомі, ми починаємо стежити за реакцією тих кандидатів і їхніх політичних сил, які позиціонують себе як демократи. Але демократичний табір мовчить. Всі ці патріоти, які так переживають за долю неньки України, мовчать, очевидно солідаризуючись із командою Коломойського.

Навіть наші націоналісти вже встигли скліщитися в нестримному екстазі з командою Зе. Кошулинський розлого подякував виборцям. Але не промовив ні слова про 21 квітня. Тільки про парламентські вибори. Мовляв, там нас чекає перемога. Дуже сумніваюся, що вас щось там чекає. Більше шансів у цій країні має партія Рабіновича.

А Самопоміч? Вже ходила на прийом до Вєчєрнього Кварталу?

Один лише стратег і тактик на полі бойових словес А. Гриценко вже заявив, що не буде голосувати за П. Порошенка. Хто б сумнівався? Згоріла стодола, хай горить і хата.

Я все ж сподіваюся на здоровий глузд, на те, що третина тих, які проігнорували вибори, отямляться, як і ті, що голосували по-приколу, а голоси виборців з демократичного табору не підуть Коломойському, який уже розподіляє портфелі і готується до тріумфального повернення. Можливо, на білому коні.

У кожному разі, за будь-якого розкладу звалювати я нікуди не збираюся.

Якщо що, то пережили ми совєтів і зека, зможем пережити й блазнюка.

Печатается на языке оригинала с разрешения издания "Збруч"