Через низький зріст мій кум Володя постійно має пригоди з хуліганами та рекетирами. Кум - мисливець, звихнутий на зброї. Вдома у нього карабін і дві рушниці. Але хулігани про це не знають.
За столом Володька найохочіше згадує, як на початку 1990-х стояв у черзі до валютного віконця. Коли купив 20 доларів, до нього підійшли двоє здоровил.
- Ану віддай зелень, - видерли двадцятку. Професійними рухами обмацали все тіло. Уже відходили, коли звернули увагу на відстовбурчену кишеню сорочки.
- А що в тебе там?
- Це? - перепитав кум. Від несподіванки він забув, що там - пістолет. Покопирсавшись, навів його на нападників.
- А тепер швидко віддали мої 20 баксів.
Уся черга мовчки спостерігала, як здоровили повертали гроші й забиралися геть.
Про кума згадую в суботу. Поспішаю на потяг. Грошей не беру. "Зніму з картки", – думаю. О шостій ранку вставляю картку в банкомат. Чую, як за спиною перемовляються двоє.
- Зараз подивимося, скільки він зніме. Мабуть, у нього повна торба грошей.
Кум має вдома карабін і дві рушниці
Я саме купив квартиру в Черкасах. Боргів набрався, як пес бліх. Ніяк не почну їх виплачувати, бо весь час з'являються нові. А тут ще й ці двоє на щось претендують.
Обертаюся й дивлюся на них поглядом, сповненим ненависті. Один - молодий, цинічний. Такий за пару років сколотить капітал і стане видним членом Партії регіонів. Другий - простецький, роботяга. Із циніком дивимося одне на одного кілька секунд. Він відчуває, що без бійки грошей не здобути. Відходить, знехотя дістає свою картку і стає до сусіднього банкомату.
Увечері переповідаю пригоду кумові.
- Ти дурний інтелігент, - каже Володька. - І я був дурний, бо з пістолетом забрав тільки свої 20 баксів. Тобі треба було стати в них за спиною. То й борги за квартиру віддав би швидше.
Комментарии
4