Ексклюзивы
воскресенье, 07 августа 2011 10:30
Юрій Стригун
Юрій Стригун
Юрій Стригун

Чорні труси

За пару метрів від вертолітного майданчика Януковича у селі Пекарі на Черкащині - Дніпро. На вертодромі - пил, курява, сміття. Надворі 33-градусна спека. Бреду дорогою. Трохи проходжу й не витримую - повертаю до Дніпра купатися. На березі ні душі.

Роздягаюся. Перед тим, як ступити, згадую історію з колегою Віталієм. Він теж брів спекою повз Дніпро в Черкасах. Підійшов до річки й скупався. Поверх мокрих трусів натяг білі штани. Дорогою назад наскочив на обшук, що його робила міліція в офісі Блоку Юлії Тимошенко. Усіх журналістів пустили, а Віталія міліціонери довго маринували через мокрі штани.

Кілька секунд лупаю очима. Потім до мене доходить

Уявляю як ітиму в мокрих штанях. За метр до води злодійкувато озираюся й лишаю труси на березі.

Як на зло, потрапив на мілководдя. Іду, а вода по коліна. Нарешті мілина кінчається. Спочатку сильна течія відносить на кілька метрів униз. Потім справляюся й гребу до берега. На мілині не піднімаюся, доки не черкаю пузом піску. Із води вискакую поспіхом. Орієнтуюся на свої чорні труси в траві. Хапаю їх і натягаю на ще мокре тіло. Підтягую й помічаю щось не те. Замість моїх прямокутних ці якісь трикутні. Спереду вишитий узор. Ззаду - складочки, що звабливо звисають, як на міні-спідниці. Кілька секунд лупаю очима. Потім до мене доходить, що труси - жіночі, очевидно, лишилися на березі після якоїсь із бурхливих нічних пригод. Починаю шукати свої. Знаходжу за кілька метрів у бур'янах.

До Черкас добираюся без пригод. Увечері вмощуюся спати. Завжди намагаюся заснути, згадуючи щось приємне. Того дня таких подій сталося дві: "Ворскла" виграла в ірландського "Ґленторана" і я завершив день, як і почав, - у власних трусах.

Сейчас вы читаете новость «Чорні труси». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

20

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи

Погода