15 років тому була ухвалена Конституція України. Вона визначила правовий порядок у державі, конституційний лад, співвідношення влад, їх права і обов'язки. У Конституції виписані права місцевого самоврядування, як організувати судову владу, щоб вона захищала права і свободи громадян. Усі ці механізми були надані суспільству. Та варто зауважити, що здійснювати і гарантувати права і свободи громадянина мають не тільки держава, а й суспільство. Тож сама Конституція не обумовлювала такий кавардак навколо конституційних засад, який маємо. Кожну нову владу не влаштовували ті механізми народовладдя, що були закладені в Основний Закон. Бо їх заклали в інтересах народу, а можновладці мали свої корпоративні інтереси і думали, як їх ефективно задовольнити в межах, визначених Конституцією. І тому намагалися її змінити.
15 років – це достатньо серйозний строк для становлення держави і влади. Багато чого відбулося в країні. Відкрилося чимало речей, які ми не розуміли, коли створювали державу і писали Конституцію. Хоч влада міняється, але європейські орієнтири підтверджуємо. Тож потрібно гармоніювати конституційні засади з європейськими стандартами.
Те, що торік ми повернулися до первинного тексту Конституції – не зовсім добре для розвитку держави. Замість того, щоб робити крок уперед, ми зробили два назад. Причому антиконституційно. На це вказала і Венеціанська комісія. Тому нам усе одно доведеться вносити зміни до Конституції, подібні до тих, що зроблені у 2004 році. Рік тому можна було дещо підкоригувати, але влада вирішила повернутися до нуля. Тепер треба буде пройти знову цей шлях, враховуючи досвід і маючи всі аргументи за і проти парламентсько-президентської чи президентсько-парламентської республіки. Не думаю, що вона має зберегтися в нинішньому вигляді. Треба закласти такі механізми, щоб влада не могла безкарно демонструвати нехтування Конституцією. У такому разі народ має здійснити свою волю і змінити владу.
За ці 15 років ми пройшли шлях до недовіри владі. Ми вже не віримо, що вона щось зробить добре для нас. Тому суспільство повинно взяти участь у здійсненні демократії. Коли народ почне заявляти, що він хоче реалізовувати свої конституційні права, тоді почнеться процес державотворення.
Коли ми приймали Конституцію, то не могли допустити й думки, що її хтось ігноруватиме чи не виконуватиме. А треба було ухвалити ще до півсотні конституційних законів, які б мали гарантувати механізми здійснення Конституції. Оскільки цього не зробили, то за правління Кучми, Ющенка і Януковича можновладці зрозуміли, що вони можуть нехтувати Конституцією, приймаючи такі закони, які їм треба і які їх влаштовують. Особливо зараз у законотворчості щодо системи судової влади творяться жахливі речі. У цьому наша біда і небезпека.
Я мало вірю в те, що влада почне демонструвати повагу до Основного Закону. Народ повинен якимось чином висловити своє ставлення до цього через інституції громадянського суспільства. Колись ще у 1791 році одна із статей Конституції Франції говорила: якщо права, проголошені Конституцією, не гарантуються і нема розподілу влад, то тоді нема і Конституції.
Один із попередніх президентів України любив говорити, що Конституція – це святе, а сам її не дотримувався. Вона має бути перш за все святою для влади. Тоді й Конституційний суд не буде органом обслуговування можновладців, а стоятиме на сторожі громадянських прав і свобод. От нещодавно він визнав конституційним право президента ліквідовувати суди. Але за Конституцією глава держави може їх тільки створювати. Таку норму ми заклали для того, щоб президент не міг розправлятися із неугодними судами. Так, як це зробив Віктор Ющенко із Київським адміністративним судом, який припинив дію його указу про дострокове припинення повноважень парламенту. Він його ліквідував. Таким чином "дістав" того суддю, який прийняв самостійне рішення.
Механізми відкликання суддів Конституційного суду є, але їх ніхто не застосовує. Бо інтерес влади не збігається із суспільним. А народ поки що не здатен захищати свої права і відстоювати конституційні засади. Маємо ще пройти шлях до цього. Ми надто далеко запустили цього тхора в держану комору, то тепер дуже важко буде його звідти витруювати. Але окрім народу ніхто це не зробить.
5 
1
Комментарии
2