Голосування за ганебний і провокаційний мовний законопроект, звісно, не отримало схвалення ні в письменницьких, ні у викладацьких колах. Так само не підтримує його інтелігенція та прості українці. Цим влада показала, що йде на повідку в Москви і готова наступити на горло українському народові.
Мені подобається, коли кожен розмовляє своєю національною мовою. Румуни — румунською, молдовани — молдовською, болгари — болгарською. В цьому їх оригінальність. Але ж державна мова повинна бути одна. Це Росія дозволяє собі зачинити останній український дім. А потім нахабно стверджувати, що в нас утискують російську мову. І мовний законопроект без сумніву має російські корені. Це треба нам себе не поважати, щоб спустити все на гальмах. Для України буде велике горе, коли цей закон почнуть зреалізовувати.
Бачимо повернення до часів Валуєвських циркулярів та Емських указів. Це те, що реалізувалося і за радянського часу. За цим проектом я бачу відверту русифікацію. Варто лише подивитися наповнення шкільних програм: зменшилася кількість годин на українську мову. Найкращі твори української літератури, які носять ментальний глибинний архетипний характер, практично викорінюються. Історія переписується. Книжка українська ледве виживає. Коли зачепили ще й питання мови, то вже зачепили за живе.
У кроках цієї влади вбачається тупа зрадницька логіка: догоджати "старшому братові". Про їх патріотизм і мови немає. Боляче дивитися на пики Олійника, Губського. Невже вони не розуміють, що їх за це ще спитають. Вони здають мову своїх прадідів, виривають слово у своїх дітей і онуків. Понажирали морди, набили гаманці і тримаються за крісла, щоб вберегти награбоване. Щодо Литвина. Його дії - просто піар. Очевидно, що все було домовлено, аби підвищити його рейтинг і проукраїнську позицію. Нема там її. Якщо поєднався з цією владою — позиція його зрозуміла. У наших державців недержання державності, як писав Василь Захарченко.
Інтелігенція, яка найтонше, найгостріше відчуває ці пагубні для України процеси буде реагувати. Інтелігенція — той прошарок, та головна сила, що й буде опонентом до цих дій, що ми бачимо. Прості люди до цього ще не готові. Вони поставлені в умови виживання і їм зараз не до цього: люди без копійки, без роботи. Для них це не є струсом. До такого майдану, як у 2004-тому році суспільство ще не готове. Тому величезна зараз роль інтелігенції. Людям потрібно об'єднатися. Так само об'єднатися потрібно і опозиційним політикам. Мовне питання — те, що розворушить суспільство. І це єдиний його позитив. На жаль, спокон віків так було, що українців більше об'єднує горе, ніж радість.
Зараз важливо кожному робити свою українську справу. Розмовляй українською, пиши українською, виступай українською. Як казав Карл Маркс: "Гість, раб, або окупант, той, що живе в державі і не знає її мови."
Комментарии
12