Я думаю, що для Мирона Маркевича матч проти "Динамо" проходив під гаслом "Зараз або ніколи". Усі передумови для перемоги "Металіст" мав. Але не скористався ними. Знімаю капелюха, Юрію Павловичу! З такими втратами взяти три очки — дорогого варте.
Я — уболівальник "Шахтаря", який у вчорашньому матчі симпатизував "Металісту". Імпонує мені Маркевич, його робота. По-людський його шкода. Цілком можливо, що Мирон Богданович досяг своєї стелі у роботі з "Металістом", і харківській команді потрібен свіжий погляд. Команда поповнюється виключно південноамериканцями, а з ними більше шансів навести лад може іноземний тренер. Колись мені ще Віктор Прокопенко говорив: "З іноземцями радянський тренер не упорається". Маркевича ж вважаю радянським тренером.
"Динамо" закрило перед "Металістом" усі зони, харків'яни не могли задіяти швидкості, влаштувати очікуваний штурм на початку другого тайму, коли трибуни гнали уперед. Особливо відзначу Олександра Шовковського. Формально діапазон його дій обмежувався карним майданчиком, а реально — він керував грою і поза ним. Не в формі був Шевченко: якби у Сьоміна був резерв, він би Андрія поміняв.
Коли Ідеє забив перший гол, з'явилося відчуття, що "Динамо" не програє. У липні наставник "Олександрії" Володимир Шаран пояснив два голи нігерійця його команді тим, що можливості форварда ще не вивчили. Виявляється, не вивчили й досі.
Категорично не згоден, що "Металіст" втратив шанси на чемпіонство. Їх просто стало менше.
1 
1
Комментарии
6