100-тисячне місто у Китаї можуть назвати селом, бо вважають маленьким
Для китайців нормальним є пукнути в натовпі. Або харкнути на підлогу в громадському місці й курити де хочеш, – в кафе, у черзі, на вулиці. Недопалки кидають під ноги і топчуть їх. Щоб після обіду було зручно колупатися в зубах, жінки й чоловіки відрощують довгі нігті.
У Китаї зараз бум на вивчення англійської мови. Поїхав навчати тамтешніх дітлахів 5–11 класів. Оформив за 40 євро візу в Києві. Добирався через Росію й Казахстан – поїздами, автобусами, автостопом. За 13 днів дістався півночі країни, містечка Урумчі. Далі, ще 54 години, до Пекіна на потязі. Всю дорогу більшість пасажирів "рубалися" в подібну до покеру гру. Я пробував зрозуміти правила, але запам'ятав тільки два слова, які вигукують, розкидуючи карти: "Йок" і "Ку". Грають переважно на гроші.
Маленьким вважають 100-тисячне місто. Таке й селом можуть назвати.
Туристів до Китаю приваблюють природа й стародавні храми. Але з екологією на частині території величезні проблеми. За три з половиною тижні сонце бачив лише раз. Страшенний смог і тотально сіре небо. Люди ходять у масках. Спочатку я міг бути на вулиці лише по кілька годин. Далі зачинявся в кімнаті з кондиціонером і дихав.
Під час Культурної революції більшість пам'яток культури й архітектури понищили. Тож китайські міста чимось нагадують радянські. Зі стародавнього залишилися монастирі, переважно буддистські, хоча в країні тотальний атеїзм.
Метро на наші гроші коштує 3 гривні. Вуличним торговцям треба на пальцях показувати, що не може такого бути, щоб яблука вчора були по 2 юані, а сьогодні – по 10.
Їдять дуже багато рису. Овочі дешеві, тому всі китаянки стрункі. Не заведено робити компліменти. Кажеш, що дівчина красива, – соромиться, просить не говорити такого.
У великих містах старші люди збираються в парках, сквериках на імпровізовані вечірки компаніями людей по 20. Хтось приносить колонки, хтось – магнітофон. Вмикають національні пісні, години зо 3 співають і танцюють.
Заможні після роботи люблять ходити в ресторани. П'ють до сп'яніння. Тоді тверезіші відвозять додому п'яніших.
За майже місяць у дорозі й три з половиною тижні в Китаї витратив 440 євро, окрім вартості візи.
Багато італійських і французьких модельних агентств відкривають центри в Шанхаї й Пекіні. Для каталогів одягу фотографують переважно європейок, зокрема українок. Місцевих запрошують рідко.
На кожному кроці намагаються втюхати повітряного змія. Раніше такі використовували, щоб залякати ворогів у бою. Тепер ними розважаються діти.
Майже не заводять собак і котів.
У багатьох удома живуть цвіркуни. Купують на пташиних ринках за 5–10 юанів. Вибирають із великими щелепами й лапами. Шукають комах, які найбільше гудуть, – їх уважають найагресивнішими. Двох самців поміщають на пластиковий ринг і змушують битися, тицяючи в них паличками. Уболівальники роблять ставки, зазвичай 50–70 юанів (65–90 гривень. – "Країна"). Дресированих цвіркунів продають за кілька сотень доларів. На цьому заробляють і школярі, й підприємці.
Коли хтось у сім'ї чи з друзів помирає, одягають білі сукні або костюми.
У поїздах є вагони тільки зі стоячими місцями.
У китайській мові нема пунктуації. Якщо поставити наші коми чи крапки, може змінитися не тільки значення слів, а навіть зміст цілого речення. Є багато курсів, де за рік можна вивчити китайську. Перекладач розповіла, що у них є 250 діалектів. Не завжди навіть поліглот зрозуміє, про що говорять у глибинці.
Коли вітаються, кажуть: "Ні хао". Це означає: "Ти класний".
Багато китаянок ідуть в армію. Це допомагає в кар'єрі. Конкурс у військкоматах часто більший, ніж в університети.
Ситно пообідати в кафе можна за 5 юанів, тобто 7 гривень. У ресторанах – удвічі дорожче. Багато хто замовляють сливове вино або білий чай – дуже смачний. Після нього з'являються сили й не хочеться спати. Каву п'ють тільки чоловіки на ранкових перекурах.
Чоловіки – переважно з короткими зачісками, чи не щотижня відвідують перукарні.
Півкраїни носять окуляри.
Рідко ходять у відпустку і майже не їздять відпочивати. Вихідні по тижню є в жовтні та лютому. Присвячені дню народження Китайської народної республіки та місцевому Новому року.
10 місць, які треба відвідати в Китаї
1. Заборонене місто
Палац-музей у центрі Пекіна. Тут у 1420–1912 роках жили китайські імператори.
2. Велика Китайська стіна
Тягнеться північною частиною країни на 6700 км. Укріплення почали будувати дві тисячі років тому, щоб захиститися від кочівників. Останні споруди звели 1368-го.
3. Теракотова армія
Поховальний курган одного з імператорів. Разом із правителем закопали тисячі глиняних фігур воїнів на колісницях та коней у трьох велетенських залах. Розкопки розпочалися майже 40 років тому й досі тривають.
4. Карстові гори в Яншо
Мальовничі порослі лісом вершини – зображені на банкноті 20 юанів – поблизу річки Лі в окрузі Яншо південної провінції Гуансі.
5. Ріка Янцзи й дамби "Три ущелини"
Головна ріка Китаю й третя за довжиною у світі. У каньйоні Санься, тобто "Три ущелини", на Янцзи розташовані найбільша у світі дамба й гідроелектростанція.
6. Національний парк "Цзючжайгоу"
У заповіднику в провінції Сичуань кришталево чисті озера та багаторівневі водоспади. Тут розташовані традиційні тибетські поселення, а назва означає "Долина дев'яти сіл".
7. Палац Потала у Лхасі
У палаці на висоті 3700 м у священному для тибетських буддистів місті Лхаса до 1959-го жив їхній духовний лідер Далай-лама. Тепер це музей у столиці Тибетського автономного округу.
8. Набережна Бунд у Шанхаї
Давній фінансовий і торговельний центр міста, що було столицею китайських купців, цікавий своєю архітектурою. Зокрема HSBC Building, чи Будівлю міського уряду, зведену 1923-го, вважають найрозкішнішою в Азії. Зараз у ній банк.
9. Гігантські панди в Ченду
Ці рідкісні тварини живуть в унікальному заповіднику в столиці провінції Сичуань, місті Ченду. Панд утримують у близьких до природних умовах, аби зберегти вид. Туристи можуть не лише дивитися, але й годувати й бавитися з ними.
10. Модерна архітектура Гонконга
Місто є візитівкою сучасної Азії. Серед хмарочосів найвідоміший – башта Банку Китаю на набережній Коулун. Гонконг залишався колонією Великої Британії до 1997-го.
Подорожуйте селами і куштуйте там свинину
Пат РЕН, 41 рік, кухар, Ціндао, провінція Шаньдун:
– До мене часто відправляють на навчання молодих кухарів з Європи. Ті одразу хочуть працювати з плавниками акули й дорогими сортами риби та морепродуктів. Мінімум, щоб бути допущеним до цього рівня, кількамісячна подорож до провінції Сичуань. Треба оволодіти базовими техніками й смаками. Коли бачу, що учень може набір найпростіших овочів обсмажити десятком способів і надати йому більше сотні смаків, допускаю до наступного рівня.
Китайська кухня – це не тільки кисло-солодкі соуси й локшина. Подорожуйте селами середнього достатку, скуштуйте там свинину. Мені здається, це найпоказовіше для нашої кухні м'ясо. Перевіряю, як мої учні готують качку з п'ятьма видами перців, страви з рибною і креветковою пастами, густі супи, мариновані яйця. Китайська кухня – це відчуття і смакова інтуїція, а також кілька базових технік і ваш хист до кулінарії. Якщо не плануєте бути кухарем ресторану класу "люкс", не бачу потреби куштувати смажених кішок і собак. Такі крайнощі потрібні або дуже професійним кулінарам, або багатіям.
Хочете відкрити в себе в країні китайський ресторанчик? Поживіть тут зо два роки або заплатіть мені 4–7 тисяч доларів.
Купуйте шовкові речі
Шат ЧУН, 34 роки, власниця турфірми, Пекін:
– Завжди відраджую своїх туристів, коли починають набирати на базарах гори різного мотлоху. На іноземців чатують ще біля готелю. Не ведіться на це. Вам намагатимуться продати прикраси найнижчої якості та віскозний одяг. Також не раджу купувати сувенірів із незрозумілою вам символікою. У кращому разі там написана якась дурниця. У гіршому – це ритуальні речі.
Хочете придбати щось хороше, йдіть на базари й по магазинах. Купуйте шовкові речі. Як на європейця, вони не дуже дорогі, але при цьому відмінної якості. Білизну такого рівня продають навіть не всі італійські бренди.
Підіть у ювелірну крамницю чи на ринок. Перли за такою ціною ви не знайдете ніде в світі. Але не купуйте низькоякісних річкових на ятках із сувенірами. У ювеліра такі коштують копійки.
У чайних крамницях вам запропонують чай різного цінового сегмента. Не беріть суміші з фруктами. Сильним солодким ароматом намагаються притлумити запах не дуже якісного чаю. Зайдіть в аптеку і розкажіть, які маєте проблеми. Вам обов'язково запропонують цілющий настій. Своїм туристам також раджу брати настій на змії. Про нього розповідають легенди. Головне правило покупки сувенірів – щось хороше й вартісне не може коштувати дешевше 50 доларів
1 
1
Комментарии