1. Триполі, Ліван
Там минуло дитинство. Наша школа була на горі, з вікон класу відкривався вид на Середземне море. Навчатися в таких умовах було важко. На перервах ми тікали з уроків скупатися. І навіть прогулювали цілі дні.
Мешкали у великій квартирі, з братом Омаром мали спільну кімнату. Навпроти жила прекрасна сусідка, дівчинка мого віку. Вікна нашої кухні виходили на вікна її спальні. Я часто підглядав за нею. А ще вивчив "Місячну сонату" Бетховена й грав голосно, щоб чула сусідка. Як її звати, не пам'ятаю.
2. Ніцца, Франція
Ніцца - це гори й море. На початку 1990-х там жила подруга брата, яка саме народила Омарові доньку. Ми не мали ні грошей, ні даху над головою. Але завжди траплялися незнайомці, які ділилися сендвічами й полуницею. Одного разу з братом і нашим псом-сенбернаром заснули на вулиці, а вранці побачили, що ми - посеред базару. Люди розклали свій крам і почали торгувати. Нас не те що не прогнали - навіть не розбудили. А потім пропонували фрукти, круасани.
Маю побути хоч раз на рік у Ніцці. Тягне туди за киснем. Уранці заходжу в кав'ярню і п'ю каву. Це - найкращі хвилини.
3. Київ
Уперше опинився в українській столиці 1995 року. До того жив у Дніпропетровську, куди приїхав із Москви. У Києві мав заплановану зустріч із високопоставленим чиновником, тому спершу потрапив на Липки. Був травень, п'ятниця, друга половина дня. Так замилувався тамтешніми вуличками, що на зустріч запізнився. Найбільше сподобалася Круглоуніверситетська. Згодом першу квартиру винайняв там. А пізніше викупив те помешкання.
Ще вразив пам'ятник Богданові Хмельницькому на коні. Здавалося, він зараз вирветься з Софійської площі й поскаче містом.
Надихає, що посеред Києва тече вода. До того ж не проста річка, а одна з найширших у Європі.
4. Андріївський узвіз у Києві
Тут, у кав'ярні, познайомився з другою дружиною (журналістка Лідія Петрова. - "Країна"). Це була неділя, лютий 2001 року. Ліда прийшла зі своїм хлопцем, я - із дружиною. Кохання було з першого погляду. Через півроку зрозуміли, що не можемо одне без одного.
Вразив пам'ятник Богданові Хмельницькому на коні. Здалося, він зараз вирветься з Софійської площі й поскаче містом
5. Ванні кімнати у власній квартирі на Подолі
Маю помешкання на двох верхній поверхах. Дві ванні розташовані на нижньому. Там також кухня й вітальня. На другому - три спальні й велика тераса. Хочемо ще облаштувати басейн. Поки мені його заміняють ванни.
Люблю розслабитися й за чимось спостерігати. Оскільки встановити вікна у ванних можливості не було, то на даху прилаштував дві веб-камери. Одна знімає Поділ, друга - Андріївську церкву. Потім зображення передається на монітори, встановлені біля ванн.
6. Камін у вітальні
Встановили спеціальну систему: вогонь спалахує, варто лише кинути туди папірець. Не треба й запальнички.
7. Гостьовий стіл у вітальні
Це - великі двері, яким понад 100 років. Купив їх у літньої жінки в Тибеті. Запакував у коробки й перевозив літаком двома частинами. Потім вони два місяці лежали в аеропорту, бо митники думали, що це - суперцінний антикваріат.
Зверху двері накрив склом, під яке можна класти сувеніри.
8. Острів Балі, Індонезія
Останні кілька років сильно тягне на Балі. Там хочеться ходити й розмовляти з кожним зустрічним. Усе природно, непідробно. Люди бідні, але щасливі.
9. Одеса
Здається, це - не українське місто. Одесити влаштовані інакше. У київському ресторані офіціант стоїть перед тобою навшпиньках. Не знає, як догодити. А в Одесі офіціанту добре і з тобою, і без тебе. Може випити келих із відвідувачем, поговорити про їжу, про моду, про погоду. У стосунках не відчувається найменшої напруги. Усі максимально розслаблені.
1 
1
Комментарии