воскресенье, 02 апреля 2023 13:08
Павло Вольвач
Павло Вольвач
Павло Вольвач

Змазаний обрис

Героїв багато. Про них лунають владні заспіви – від найвищих муркітливо-хрипких трелей до повітових рефренів. Їх згадують політики, про них не забувають журналісти, вплітаючи в інформприводи. "Героям слава!" – мітингує стихія, зчаста відлунюючи жалобним – "Герої не вмирають!" І все ніби добре, все правильно. Герой от тільки виходить узагальнений. Майже невловний. Особливо, якщо живий. Десь він там, за димами вибухів, за медійною скоромовкою, звідки не розгледіти рис. Ще й час розмиває обриси. Хто тепер пригадає імена тих, що в перші місяці АТО трохи не в капцях ішли в бій під Іловайськом чи Лисичанськом? Якщо взагалі щось про них чув. Пам'ятає імена кіборгів, мертвих і живих, які в Донецькому аеропорту явили зразки мужності, рівні подвигам античних героїв? Колись уже писав, риторично запитуючи: чи вкарбувалися в колективну пам'ять знаками-символами "Рахман", "Сігл", комбат "Батя", юний "Сєвєр"-Табала, танкіст-старлей Василь Божок і десятки, сотні інших? Я й сам ледве видобув із закамарків пам'яті позивні "Скіф", "Динаміт", "Франко", та й то завдяки фільму, знятому за сценарієм Михайла Бриниха, про який недавно перечитував у мережі. А скільки з того часу з'явилося нових постатей, гідних усезагального резонансу?

Так, по суті, від події лишається те, що скаже митець. Про ту ж війну, посеред якої він нині, розклавши уявний етюдник, всотує вогняні сюжети. Але художнє осмислення, в якому буде місце і для реальних героїв, – це справа перспективи. Тепер мова про інформаційно-­пропагандистське поле. Про медійний простір. Про державно-адміністративну машинерію, що, схоже, дозує процес з'яви героїчних постатей на загальноукраїнських овидах. Бо держапарату загальнознаний безсумнівний герой не потрібен. До того ж він небезпечний. Адже обов'язково може щось запитати. Чогось не схвалити та щось заперечити. Згуртувати й повести. А головне – на їхньому тлі можуть невигідно висвітлитися самі владоможці. Та що там "можуть". Порівняйте Коцюбайла – "Да Вінчі" й отого урядового лайноїда-мільйонера, що вмостився був у люксовий Chevrolet Tahoe, переданий Україні для гуманітарних потреб. Зіставте Юрка Сиротюка з якимось нардепом "кольо-катлєтівського" штибу чи з генералом Служби безпеки України, що втік з України з оберемком валюти та з діамантами трохи не за щокою і в заднім проході. Є питання? Отож.

Тому без деталізацій. Без зайвих увиразнень. Герої є, але узагальнені. Десь там, у розривах снарядів і шумі прапорів над могилами. А до кого прислухатися й кому довіряти більш конкретно, нам розкажуть. Уже розказують. Вкрадливо, але наполегливо пошелескують медійні прихідьки з підозріло "хароших рускіх", котрим вторують тутешні вічні споживачі президентських шашликів. Добре чутно? Втім, то вже тема іншого допису

Сейчас вы читаете новость «Змазаний обрис». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосов: 1
Голосование Как вы обустраиваете быт в условиях отключения электроэнергии
  • Приобрели дополнительное оборудование для жилья для энергонезависимости
  • Подбираем оборудование и готовимся к покупке
  • Нет средств на такое, эти приборы слишком дорогие
  • Есть фонари и павербанки для зарядки гаджетов, нас это устраивает
  • Уверены, что неудобства временные и вскоре правительство решит проблему нехватки электроэнергии.
  • Наше жилище со светом, потому что мы на одной линии с объектом критической инфраструктуры
  • Ваш вариант
Просмотреть