– Будете палити сухі гілляки в парку? – питає 75-річна тітка Марійка із сусіднього будинку. – Як будете, то заберіть у мене російські книжки. Не хочу то в хаті мати.
Минулої п'ятниці поховали сусіда тітки Марійки – військового 128-ї бригади, 40-річного Віталія Гавриша. Після того люди запустили петицію – перейменувати якусь із вулиць на його честь.
– Сусідка зайшла та сердилася, що доведеться переписувати всі документи, – розповідає тітка Марійка. – Слово по слову, кажу, що вже третій загиблий зі Сваляви. А вона мені про культуру й письменників. Мовляв, Менделєєв, Ломоносов, Грибоєдов і Пушкін заслужили. То вже мене злость узяла.
На ґанку стоять чотири стосики – детективи у м'яких палітурках, збірки творів, дитячі книжки. Окремо три грубі – спогади Брежнєва. Їх давали тим, хто хотів купити "Три мушкетери" Дюма.
– Я в себе попалила б, але дідо не дасть. Йому все треба. Хоч у житті читав лише детективи.
Книжки відносимо в гараж до місцевого екоактивіста. Пізніше відвезе на переробку.
За кілька днів на вулиці підходить сусідчин чоловік дядько Юра. Простягає тритомник Пушкіна.
– Повикидала Марійка все, а Пушкіна лишила. Думала, що дітям може буде треба у школу. А вчора подивилися в новинах, що окупанти все переназивають, у бібліотеках все наше нищать. Кажу, як дітям дадуть Пушкіна вчити, піду розбиратися.
1 
1
Комментарии