Коньяк для лікарів

– Называй меня бабушка Галя. Не люблю отчеств, – каже сусідка по палаті.

В інфекційному відділенні столичної лікарні лежимо з коронавірусом. Галині без тижня 80 років. Захворіла попри дотримання всіх карантинних заходів.

– Діти два місяці з квартири не випускали. У перукарню і на манікюр їздила на таксі. А потім самі й заразили. Донька теж у лікарні, – розказує жінка. – Раніше по п'ять чашок кави щодня пила. Тепер лікар сказав, що можна не більше двох. Люблю еспресо. Ходжу в кафе біля дому, яке грузини тримають. Можу свого коньячку взяти. Зараз нічого не хочеться.

Щодня родичі передають сусідці фрукти, овочі, консервацію, чипси, хлібці, сир, томатний сік.

– Не знаю, чого вони мене так люблять. Просто завжди була доброю до всіх. Але хоч що скуштую – солодке або суперсолоне, – каже Галина. – Гречку вперше за багато років їла у лікарні. Вдома від неї відмовилась. Як почали говорити в новинах, що пенсіонери за неї продаються, вирішила більше не брати. Обідно стало.

За тиждень жінці легшає. Температури немає.

– Буду проситися додому. Мене тут усе дратує! – заявляє.

Хапає за руку завідувача відділення, який заходить у палату.

– Відпускайте. Не витерплю вже і дня. З мене алкоголь.

Медик просить дочекатися виписки з історії хвороби. Там будуть рекомендації, як лікуватися вдома.

– Потім заберу, – махає рукою Галина. Набирає онука Дениса. – У шафі візьмеш дві пляшки коньяку, які на ювілей тримала. Передаси в лікарні охоронцю. Лише підпиши: "Лікарям".

×