Через две недели за психологической помощью обратились 400 человек, переживших сексуальное насилие в Украине от российских оккупантов.
Большинство звонков получено от жителей освобожденных городов в Киевской области – Бучи, Ирпеня, Гостомеля, сообщила Уполномоченный ВРУ по правам человека Людмила Денисова в Facebook.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: В Киевской области оккупанты изнасиловали мужчину. Он не выдержал издевательств и умер – мэр Бучи
"Люди обращаются за помощью преимущественно в связи с половыми преступлениями, пытками и издевательствами как в отношении их самих, так и в отношении близких лиц, в том числе детей. Каждое обращение – это ужасный рассказ искалеченной жизни и беспрецедентной жестокости рашистских оккупантов", - сообщила Уполномоченный.
По ее словам, с каждым днем количество обращений о психологической помощи только растет. Также возникла необходимость привлечения к работе телефонной линии врача-психиатра.
С 1 апреля в Украине начала работать специальная телефонная линия Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека для оказания психологической помощи жертвам оккупантов, организованной при поддержке ЮНИСЕФ.
На линии психологической помощи работают пять профессиональных психологов.
6 
79692
Комментарии
Гм…Якби щирість абсолютною більшістю з нас цінувалася більше,ніж щире золото,то не в декого б почалися корчі,а їх би усіх покорчило, і ми не переймалися б тим,що нам бракує аналогу російського слова ''вор''
Друже!Схоластика – не мій козир
Я завжди щирий – пишу,як і думаю!Інколи у мене можна знайти протиріччя між тим,що я писав колись,і як я думаю зараз.Але ж людина – жива істота,а не запрограмований робот! Тому її бачення сьогодення може змінюватися в залежності від зміни дійових осіб,що мають вплив на сьогодення.Звичайно,якщо сьогоднішнє бачення не різниться кардинально від вчорашнього… Інакше – це вже ''флюгерство''…
З другою половиною Вашого коментаря абсолютно згоден.А на першу – відповів нижче
…Як приємно було чути від мого суржикомовного оточення,коли мене всі вони називали щирим українцем! Я принципово не вживав російської,більше того,волюнтариським рішенням провів насильницьку українізацію свого колективу,де мені пощасливилось бути керівником.До їхньої честі,ніхто з-понад 30-ти людей з вищою та середньою спеціальною освітою не сприйняв це в багнети(1985-й рік),а одностайно,за одним лише винятком!,підтримали моє нововведення.
Звичайно,мовних казусів вистачало,але з яким задоволенням вони опановували діловодство українською! ''На жаль'',до рангу ''запеклого'' в їхньому розумінні я не дотягував,бо - з ''Западної''.А там всі - ''бандери'' і всі ''балакають по-бандерівськи''.Мені своїм правом так називатися ''не поступився'' корінний степовик,наш колега з обласного центру - він, ще задовго до моєї появи серед цих фантастично чудових,щирих і відвертих людей, скрізь послуговувався лише материнською мовою,навіть тоді,коли їздив у відрядження до Москви.Саме за це його й назвали запеклим українцем.
Що ж до того,що я назвав наших інтернет-колег ''запеклими'' українцями,то я й справді це слово вжив з іронією – нині,коли тебе не викликають в КГБ за те,що на державній службі ти користуєшся своєю рідною,я не зовсім розумію тих,хто пише полум'яні коментарі на захист своєї мови – ворожою і,водночас,вимагає від влади українізації.Погодьтеся,що трохи нелогічно.Тому,я не вважаю,що шкідливо починати із себе…Шкідливо – НЕ починати…
Гм…Власне,ця полька має рацію.Шкода,що не всі цього розуміють в Україні.Навіть ''запеклі'' українці свої коментарі на різноманітних сайтах переважно пишуть на общєпонятном…Якась трохи викривлена ''боротьба'' у них виходить за Україну та її цінності…